O,tempora,o mores! або Шекспір відпочиває...

Віддавна цікавлюся історією, люблю дивитися фільми про історичні події та відомих історичних осіб. Втім, з деяких пір такі кінофільми належить спроваджувати не до історичних, а дещо інших. Чому? Бо сценаристи та кінематографісти взяли собі за моду на догоду загалові конче зображати головних персонажів "натуралістично і природно" до тієї міри, аби загал на власні очі переконався, що вони такі ж люди, як і всі інші, отож можна і треба показувати їх.. без спідньої білизни чи під час здійснення природних потреб на горшку. Яке ж бо велике зіпсуття та моральне падіння людини у світі нині.

Нагальна потреба у найкращому з погляду моралі

Як відомо, чимало з того, що нині пропонують загалові книговидавці, виробники кіно- і телепродукції, лежить поза межами моралі та духовності... Низькі інстинкти збурюють уяву і спричиняють викид адреналіну. Загал це читає і дивиться. Однак щойно справа торкається конкретно особистого життя якоїсь людини, більшість розуміють, що аж ніяк не воліли б, аби їхні чоловіки та дружини несамовито скакали в гречку, пиячили, вживали наркотики, народжували безбатьченків, лаялись, влаштовували бійки та сварки тощо... Кожен мріє про щасливе подружнє життя, вірність, родинний затишок, побожні стосунки. А якщо так, то ми конче потребуємо, аби саме про це йшлося у книжках і фільмах, аби на цьому виховувались наші діти і молодь. Бо це приємне Богові і нам на добро. Ми хочемо бачити в списку книжок та фільмів, нагороджених відзнаками, не непотріб, а речі найкращі з погляду моралі та чеснот.