Дім, Мій Дім молитви... (Луки 19:46)

"З яким неретпінням я чекаю миті, коли зможу зайти в свою любу церківцю.. Ах, там і справді є Живе Слово життя! Як гарно по-дитячому просто вірити в нього, і все ж ми такі спантеличені і заангажовані, що дитяче і просте для нас часто стає надто важким. Саме тому Господь і питає так серйозно: "Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?..." Триматися за Нього, жити Ним, повністю покладатися на Нього у спокої і втісі - ось віра"

Еразмус Цеклер, з книги "Ви мусите жити"

Антиреклама чи загравання з публікою?

Ось яку "рекламу" останній прижиттєвій книзі Олеся Ульяненка "Софія" (2008) зробило нещодавно одне з друкованих видань: "Письменницький світ Ульяненка обертається навколо гарних та розбещених жінок з активною життєвою позицією, жінок-діячів. Ці жінки прагнуть досягти успіху за будь-яку ціну, але в їхні розрахунки зовсім не входить Бог, жорна якого мелють помалу, зате певно… Героїня роману Софія - ще фактично дитина. Вона вбиває, аби самоствердитися..." Звісно, публіка потребує хліба і видовищ, однак потурання ницим пожаданням публіки, зазвичай, закінчується плачевно. Не будемо говорити зле про покійного (автора книги) - він вже став перед Богом, а от читачам варто замислитись, що читати... Тільки не це, тільки не Люко Дашвар та іже з нею :-) А добрих книжок є теж чимало!