Чимало віруючих мають хибне розуміння біблійного вчення про сходження Сина Божого до аду, ба, навіть більше, декотрі з них не знають, що ця подія є частиною сповідання християнської віри. Інші помилково вважають, що вислів про сходження Христа до аду є мало не богозневагою, бо святий і безгрішний Спаситель ніколи там не був і не міг бути. Звернімося до Писання. Апостол Петро навчає:
"18 Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений, 19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав, 20 тим, що колись були неслухняні;" (1Петра 3:18-20). В Церкві віддавна присутній іконопис про сходження Христа до аду. Тепер мусимо розібратись в сутності цієї події. Існує думка, воскреслий Син Божий зійшов до аду, щоб визволити звідтіля праведних. Чи є ця думка вірною? Чи справді праведні страждали в пеклі аж до того часу, поки Він їх не звільнив? Якщо б це було так, то Слово Боже каже неправду. Чому? Тому що в Святому Писанні Бог чітко і ясно проголошує, що праведний за вірою забирається Ним до небес. Так було в усі часи - і в часи Старого Завіту, і в новозавітні часи. Ось чому ще до Свого розп'яття Ісус сам проголошує цю вічну правду в оповіді про багатія та Лазаря (
Луки 16:19-31). Він навчає, що місце нерозкаяних грішників по смерті - в пеклі, а праведних - в раю, і ніхто не може цього змінити, ніхто не може переходити з одного місця в інше! Праведні Енох (
Буття 5:24) та Ілля (
2Царів 2:11) були забрані Богом на небеса ще за життя. Згодом бачимо, як на Переображення Мойсей та Ілля розмовляють з Ісусом на горі (
Матвія 17:2). Безперечно, сходження Христа до аду є велика таємниця, яку неможливо осягнути людським розумом, але це дійсно сталося. Християни сповідують віру в те, що Ісус Христос - Правдива Людина і Правдивий Бог водночас після поховання справді зійшов до аду. Для чого? Не для того, щоб визволити праведників (бо їх там не могло бути), а проголосити перемогу над дияволом, смертю, гріхом і позбавити їх сили. Він зійшов туди не для того, щоб проголошувати покараним і проклятим Богом грішникам Євангеліє спасіння і Боже милосердя, даючи їм ще одну нагоду покаятись і спастись (бо суд над грішником чиниться відразу по його смерті! - "людям призначено вмерти один раз, потім же суд"
Євреїв 9:27), а для того, щоб засвідчити Свою перемогу перед усіма ворогами і те, що Він є вічним і всемогутнім Господом земних, небесних і підземних (
Фил.2:10). Це - незаперечна правда Божа.
