Час зі Словом Божим (Івана 12:20-33)

Геть брудну московську лайку!

Дорогі брати і сестри! Сини і доньки України! Воіни, добровольці і волонтери!

Наші прадіди, діди і батьки, учасники визвольних змагань,  перебуваючи в лавах УСС, УГА, ОУН, УПА - на полі бою, у тюрмах, у Сибіру боролись з ордою без огидної, брудної московської лайки, яка занечищує тіло і душу. У найважчі часи вони послуговувались молитвою, часом міцним слівцем, але не московською лайкою. 

Не ганьбімо світлу пам'ять наших прадідів, дідів і батьків! Покиньмо сороміцьке, безбожне, грішне, накинуте нашому шляхетному народові москалем, котрий збаламутив нашу землю горілкою і "матом". 

Почався Великий Піст, "відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. 13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, 14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!" (Послання Павла римлянам 13:12-14). Слава Господу нашому Ісусу Христу! Слава Україні! Слава героям! Разом переможемо!

Час зі Словом Божим (Івана 4:5-26)

З християнської духовної/музичної спадщини ч.2

Християнський гімн "БОЛЮ СПОВНЕНИЙ І СМУТКУ" 

STRICKEN,SMITTEN AND AFFLICTED
Author: Thomas Kelly, 1769 - 1855
Переклав з англійської Тарас Коковський

Впродовж  Великого Посту,  ми серед іншого,  головним чином  зосереджуємось на ціні нашого викуплення і спасіння завдяки Синові Божому, котрий помер за нас і наші гріхи. Ми звертаємо свій погляд до хреста, на якому Він був розіп’ятий, до котрого  Він прибив наші провини, здобувши для нас життя і прощення, що нині милостиво пропонуються нам у Його Євангелії в Слові і запроваджених Ним Святих Таїнствах. 

Автором цього натхненного християнського гімну є Томас Келлі (1769-1855) – ірландець, проповідник, протестантський пастир. Його батько був суддею і хотів, аби син пішов його стопами. Томас блискуче закінчив Коледж Святої Трійці у Дубліні, здобувши ступінь бакалавра. Водночас Томас захопився вивченням давньоєврейської мови, а відтак дослідженням Святого Писання. Під впливом Джона Волкера і Вільяма Ромейна юнак вирішив вивчати теологію.  Він марно шукав втіхи для стурбованого сумління в аскетичних практиках, та згодом Господь привів його до пізнання євангельської  істини щодо виправдання вірою, в котрій він перебував до кінця життя. Відтак, Т.Келлі відмовився від кар’єри юриста і 1792 року був висвячений на священика Англіканської Церкви. Проповідував Євангеліє на теренах Ірландії. Згодом залишив «офіційну церкву» і проповідував самотужки. Був обдарованим музикантом і виконавцем. Написав музику до багатьох Псалмів. Уклав Збірник християнських гімнів, до якого увійшли понад 750 творів! Чимало з них виконуються  багатьма конфесіями досі. Основу гімнів Т.Келлі складають вибрані місця зі Святого Писання. Головним його бажанням було запровадження виконання християнських пісень усіма парафіянами, а не лише хором, що нині є усталеним звичаєм в багатьох Церквах. 

БОЛЮ СПОВНЕНИЙ І СМУТКУ 
STRICKEN,SMITTEN AND AFFLICTED
Author: Thomas Kelly, 1769 - 1855
Переклав з англійської Тарас Коковський

Болю сповнений і смутку
Він вмирає на хресті...
Це Ісус, котрого люди
Залишили геть усі.
Той Пророк, так довго жданий,
Син Давидів, Бог і Спас!
Слово вірне і правдиве –
Ось який є доказ в нас!

Чи Його ти чуєш стогін?
Бачив горе, над оце?
Друзі всі Його зреклися
Й вороги плюють в лице.
Всі повстали проти Нього,
Й ні один не захистив...
Та найбільшим був ударом
Той, що Правий Суд вчинив!

І коли ми легковажим,
І не каємось в гріхах –
Грішна верх бере природа,
Й відступа правдивий страх.
Ось за всі гріхи заплата,
Ось, Хто наш несе тягар, –
Божий Син, що воплотився,
Світу Спас і Володар!

Він для нас – тверда основа,
Наш притулок з віку в вік,
Скеля нашого спасіння,
Бог й водночас – Чоловік!
Агнець Божий, що за грішних
В жертву Сам Себе віддав.
Завжди буде переможцем,
Хто Христовим вірним став!

З християнської духовної/музичної спадщини. ч.1

На початку Великого Посту планую розмістити на своїй сторінці кілька християнських гімнів на 

цей період Церковного календаря з коротким описом до кожного.

Нинішній гімн зосереджується на каятті та сповіді, без котрих правдивого християнського життя не існує. Його зміст перекликається зі змістом покаянних Псалмів - 6-го, 32-го, 38-го, 51-го, 102-го, 130-го). Ми потребуємо каяття і сповіді не лише в час Великого Посту, а постійно, впродовж усього життя, всім серцем линемо до Спасителя, хочемо чути Його втішні  слова про прощення і милосердя, отримувати прощення у Святому Причасті. 

ПЕРЕД ТОБОЮ НА КОЛІНАХ (КАЯТТЯ І СПОВІДЬ)
ПРЕД ТЕБ, О, БОЖЕ...
Переклав з болгарської Тарас Коковський

Перед Тобою на колінах, стою, о Боже, зі слізьми,
Благаю – будь же милостивий і щире каяття прийми.
Почути радість дай і втіху і Свого не ховай лиця,
Щоб я біліший став від снігу і, вдячний, прославляв Отця.
Згрішив я - ніде правди діти, вчинив лукавство, заздрість, гнів,
І не дотримав заповіти, покірним бути не зумів.
Подай же, Боже, серце чисте і духа віднови в мені.
Вщаслив Своїм благоволінням тепер, завжди і по всі дні.

Час зі Словом Божим (10 Заповідей)

Очищення Ісусом храму!

Текст проповіді: Івана 2:13-22 13 …Зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус. 14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники. 15 І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи. 16 І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового! 17 Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене! 18 І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке? 19 Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його! 20 Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його? 21 А Він говорив про храм тіла Свого. 22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа! 
Дорогі у Христі брати і сестри,

При читанні цього євангельського тексту у деяких людей може виникнути замішання і спокуса думати про Ісуса тут і в інших місцях Нового Завіту, як про двох різних осіб. Минулої неділі ми слухали, як Він звістив учням про Свою смерть та воскресіння і дорікнув апостолу Петру: «Відійди від Мене, сатано, бо ти думаєш не про Боже, а про людське!» (Марка 8:33). Нині ж він постає перед нами, сповнений гніву, з батогом, і виганяє торгівців та міняльників із храму. Нас справді інколи може спантеличити поведінка Ісуса, Його вчення та служіння, якщо ми поспішатимемо з висновками і не будемо уважно розглядати все, що Він робить. Однак невелика додаткова інформація дасть нам змогу зрозуміти справжню причину гніву Ісуса під час відвідин храму.

Поглянемо уважніше на єрусалимьский храм. Те місце, в котрому відбулась подія, змальована євангелистом, має виняткове значення. Воно звалося «Двором язичників». У храмі було багато місць, доступ до котрих було дозволено лише юдеям, втім, одне з них могли відвідувати також язичники. Сюди міг прийти поклонитися Богові кожен, хто любив Бога, незалежно від національності і походження. Підґрунтя цього явища містилось в молитві царя Соломона при освяченні першого храму, в котрій є такі слова: «32 Також і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі, 33 то Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!» (2Хронік 6:32,33). Пророк Ісая звіщає: «6 А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, 7 їх спроваджу на гору святу Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!»

Отож кожен язичник міг прийти до Двору язичників помолитися Богові у мирі. Однак, коли туди увійшов Ісус, двір радше нагадував хлів або ринок, аніж місце усамітнення для молитви і роздумів. Торгаші та міняльники перешкоджали людям отримати Божі дари благодаті. З Біблії ми довідуємось про те, що коли хтось перешкоджає людям отримувати Божі дари, Бог негайно втручається і вживає заходів. У нинішньому тексті це робить Ісус – Син Божий, Друга особа Святої Трійці. Він суворо застерігає і попереджає тих, хто перешкоджає Божим людям отримувати Божі дари, і каже, що таким було б краще, коли б їм «жорно млинове на шию почепити, та й кинути в море!» (Марка 9:42).  Відтак, ми самі також повинні пильнувати і досліджувати себе, або не стати подібними до таких шкідників та ворогів Бога.

Одна із тих речей, в нинішньому тексті, яка дуже засмучує, є реакція на вчинок Ісуса юдейської старшини. На перший погляд, юдеї мали б радіти і тішитися тим, що Ісус очистив храм від торгашів та міняльників.  Адже це їм, юдеям, насамперед слід було ще на самім початку спинити процес перетворення храму на торговище. І коли перший продавець звернувся за дозволом продавати тут свій товар, вони повинні були твердо сказати йому: «Ні!» Натомість, замість того, щоб обурюватись торгашами у храмі, святому місці, вони обурились вчинком Ісуса.

Служителям храму належало б хвалити Ісуса, що Він дав можливість поганам отримати Божі дари, натомість вони почали ганити Його і дорікати Йому, кажучи: «Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?» Ісус відповів їм словами, котрих ніхто не міг збагнути допоки Він не воскрес із мертвих: «Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!» Святий Іван говорить, що лише воскресіння Ісуса Його учні зрозуміли, що Він мав казав про Себе. Іншими словами, Він запевняв: «Убийте Мене і Я за три дні воскресну. Я – Христос, Син Божий!»

Ісус не просто вживає мову образів. Він запевняє, що справді є храмом. Чим був єрусалимський храм? Місцем, де Бог давав Своєму народові пізнати Себе. Ісус є Богом у плоті. І коли Він промовив: «Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!» – то дав юдеям, служителям храму значно більше, ніж просто якусь ознаку. Він очистив храм. І коли Він каже, маючи на увазі Себе: «Зруйнуйте цей храм..», то говорить про щось значно більше, потрібне для очищення нас від наших гріхів.

Він дозволив юдеям вчинити наругу над храмом Свого тіла. Вони схопили Його, збичували, а потім розіп’яли на хресті. Вони зробили все, що могли, аби цілковито знищити храм Його тіла. Але Він, закривавлений, пізнавши наругу і смерть, вчинив для грішного людства унікальний засіб, який очищує наші гріхи – Свою святу, дорогоцінну кров, Свої невинні страждання та смерть.  Його слова: «за три дні Я поставлю його!» – це знак воскресіння, в котрому ми маємо надію і певність щодо того, що наші гріхи дійсно прощено. Коли Святий Дух створює в наших серцях віру, ми розуміємо, що Ісус є нашим Спасителем, а наші тіла є храмами Святого Духа, Божими храмами, як каже апостол Павло (1Кор.3:17).

Дорогі брати і сестри, Син Божий – правдивий Бог і водночас правдива Людина зробив все, щоб очистити Свій храм з каменю, і так само пообіцяв, що очистить нас – Свої живі храми. Так само, як Він підніс із мертвих Свій храм, Він одного дня піднесе до життя наші храми з могил і дасть вічне життя у тілі та душі всім, хто вірує в Нього, як Свого єдиного Господа, Спасителя і Викупителя. Це Його тверда і певна обітниця!

Ісусові Христові, Сину Божому, разом із Отцем і Святим Духом, віддаймо всю шану, славу і поклоніння, нині і повіки! Амінь!

ГОСПОДЬ НАГЛЕДИТЬ ЯГНЯ…
Текст проповіді: Буття 22:1-18
1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! 2 І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. 3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог. 4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека. 5 І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас. 6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє. 7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення? 8 І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє. 9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами. 10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого... 11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я! 12 І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого. 13 А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого. 14 І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться. 15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге, 16 і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого, 17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. 18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.

Благодать, милість та мир вам від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! 
Дорогі у Христі брати і сестри,

Найбільшим болем для батьків є втрата їхніх дітей.  Нині мало не щодня ми бачимо, як задля порятунку життя інших, захисту Батьківщини, гинуть наші воїни. Ціною одного життя рятується життя багатьох.  Під час Великого Посту ми зосереджуємося на тому, як ціною життя Сина Божого врятовані наші життя і життя багатьох людей у світі.
Чи можете ви, як батьки, уявити собі ситуацію, трагічнішу від тієї, що змальована у нинішньому тексті? Аврааму було сказано принести в жертву свого улюбленого сина.  Однак він не противився Богові, навіть якщо й не міг цілковито збагнути Божий наказ. Він виявив Богові послух і покору.  Авраам довіряв Богові, вірив у те, що Божу обітницю через Ісака буде дотримано. Він вірив, що навіть якщо його синові доведеться померти то Бог дотримає обітницю і воскресить його. І саме ця віра буде зарахована йому Богом у праведність. В Посланні до євреїв читаємо: «6 Догодити ж без віри не можна…17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, 18 що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі. 19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз» (Євреїв 11:6,17-19).
Чи був Божий наказ Авраамові випробуванням його віри? Звісно. Чи Бог взагалі випробовує нашу віру? Так, без жодного сумніву, Він це робить час від часу, тому будьте до цього готові. Впродовж життя у кожного з нас траплятимуться страждання і випробування, які спонукають нас замислюватися про спасіння і вічне життя, про Боже милосердя і ласку до нас.
Коли до нас чи наших рідних і близьких приходять страждання, біль, втрати, негаразди, ми нерідко запитуємо: «Господи, де Ти? Чому Ти покинув мене?» Інші, в подібних ситуаціях заходять ще далі. Вони обурюються і кажуть: «Я не вірю Богові і буду вирішувати свої проблеми сам». Натомість. поглянувши на своє життя, звернувшись до Божого Слова – живого джерела втіхи, ми побачимо, що через негаразди, страждання, немочі, Бог випробовує нашу нас, нашу віру і зміцнює її. Він робить це не для того, щоб віддалити нас від Себе, а щоб ще більше наблизити до Себе, спонукати нас довірятися Йому, покладатися на Нього без жодного сумніву.
Нерідко, коли в людей все гаразд, – вони не бачать потреби у Бозі, у вірі в Нього і покладанні на Нього. Натомість Господь може навіть через хворобу і немочі створити в нашому серці спасенну віру. Люди часто не розуміють Божих вчинків. Однак незаперечна Божа істина полягає в тім, що все, що Бог робить – нам на добро. Апостол Павло каже: «І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим.8:28). Добре запам’ятайте ці слова! Все, що Бог робить – нам на добро.
Відповідаючи на запитання свого сина про жертву цілопалення, Авраам каже: «Бог нагледить ягня Собі…».  Саме так Бог і вчинив. Він нагледів Ягня. І цим Ягням став Його Однороджений Син, а наш Спаситель Ісус Христос. Через Нього і завдяки Йому ми дістали благословення, котрим нема ціни. Написано: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?» (Рим.8:32).
Дорогі брати і сестри, коли Авраам підніс руку, щоб принести свого сина в жертву, Господь спинив його і сказав: «Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, свого одинака». Бог ніколи не бажав завдати Ісакові кривди. Він послав Аврааму важке випробування, яке той мужньо витримав.
Пам’ятаймо, що лише завдяки Богові, Його ласці і милосердю ми можемо долати наші життєві випробування і негаразди. Старий Адам, наша гріховна природа всередині нас, тягне нас до злого, і в цьому зізнається навіть апостол Павло (Рим.7:17-20), але Бог перемагає зло і дає сили боротися з гріхом і спокусою. Треба лише міцно триматися Його і покладатися на Нього. Задля нашого спасіння Він віддав за нас Свого Сина.
Ісак ніс дрова на гору – до місця жертвоприношення. Син Божий ніс хреста на іншу гору – до місця Свого розп’яття за нас, за наші гріхи і за гріхи цілого світу.  Пам’ятаймо про це в час Великого Посту і завжди. Пам’ятаймо, що Ягням, яке Бог нагледів, став Син Божий – наш Спаситель і Викупитель. Він помер, щоб ми мали життя, прощення гріхів і спасіння. Його стражданням, болем, муками і смертю нас оздоровлено і врятовано.

Йому одному разом з Отцем і Святим Духом належиться вся слава, честь і поклоніння нині і повіки. Амінь.    

Молитва на 4 Неділю Великого Посту

Всемогутній Боже, Твоя любов до нас незмінна щоранку. Хоч ми й не заслужили Твоїх благословінь, Ти завжди щедро обдаровуєш нас ними, даючи все, що потребують наші тіла і душі. Молимось Тобі: дай нам Твого Святого Духа для розуміння Твого милосердя щодо нас і вдячності за Твою ласку і турботу, щоб ми могли служити Тобі в покорі і заохоті. Ми просимо про це через Ісуса Христа нашого Господа, який живе і царює з Тобою, Отче, і зі Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь!

Слово Боже на щодень

4-та Неділя Великого Посту. 
Біблійний текст: Книга пророка Осії 5:15 - 6:1-3
15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене! 1 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже! 2 Оживить Він нас до двох днів, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його. 3 І пізнаймо, намагаймось пізнати Господа!

П.С. Великий Піст - час каяття і сповіді. Осія - один із "малих пророків" звертає нашу увагу на гріх та його наслідки, один з яких - відкидання Бога та Божого Слова. З іншого боку він нагадує нам про незбагненну Божу ласку до грішника. Отож він свідчить і про гріх, і про благодать - гріх людства і благодать Божу. У Бога є всі підстави судити і карати нас. Водночас постійно оновлюється Його ласка щодо нас. У Ньому - правда і зцілення духовних ран. Осія закликає нас повернутись до праведного і святого Бога у каятті і послусі, щоб жити.

Другий тиждень Великого Посту

Молитва:
Всемогутній і вічний Боже, тому що Ти не сповнюєшся ненависті до всього Свого створіння, і милостиво прощаєш гріхи тим, хто щиро кається в них, благаємо Тебе: створи нам серця, сповнені каяття, щоб ми, потребуючі розкаяння за скоєні провини, усвідомлюючи свою жалюгідність, могли отримати від Тебе, милостивого і милосердного Бога, досконале звільнення від своїх гріхів і прощення. Дай нам, Боже наш, зі зламаним і покірним серцем приступати до Господнього столу благодаті, щоб отримати там безцінні дари Твого Сина, - Його правдиві Тіло і Кров у Господній вечері, бо Він є наш єдиний Викупитель і Спаситель, живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Великий Піст - час сповіді і каяття.

У цей час Чотиридесятниці просимо молитовно Бога, аби наше каяття і всіх людей було щирим і нелицемірним, щоб кожен, хто готується до сповіді, не лукавив перед всевидячим та всезнаючим Богом, щоб ті, котрі ще не каялись, таки покаялись, щоб щиро розкаяні принесли гідний плід каяття - злодії перестали красти і повернули вкрадене; обмовці і пліткарі визнали, що обмовляли і ширили плітки; перелюбники, що зраджували подружню обітницю чи жили без шлюбу; п'яниці і забіяки, що не дбали про своїх домашніх і кривдили їх; вбивці, що винні у великому злочині і повинні понести заслужену кару; хабарники, що зловживали своїм службовим становищем; лихословники, що ганьбилися, вживаючи сороміцькі та брудні слова і лайку; щоб кожен мав правдивий жаль за скоєні гріхи і не зневажав святі рани і кров Спасителя, який помер за нас і наші провини.

МОЛИТВИ КАЯТТЯ
***
Отче Небесний, Я згрішив проти Тебе і не гідний більше називатися Твоєю дитиною. Мені особливо шкода за (назвати гріх, який найбільше турбує саме зараз). Зі Свого великого милосердя Ти віддав у жертву Свого Однородженого Сина, щоб очистити мене від моїх провин. Заради Нього, Господи, милостивий будь до мене, грішного, і в радості Твого Святого Духа дай мені служити Тобі до кінця моїх днів. Амінь.
***
Господи, Ісусе Христе, з великої ласки Твоєї помилуй нас, що впали в тяжкі провини. З безмежного Твого милосердя очисти беззаконня наші, бо згрішили ми, Господи, перед Тобою, що один знаєш видиме і потаємне людського серця і єдиний маєш право відпускати гріхи. Серце чисте створивши нам, Боже, і духом могутнім укріпивши, радість спасіння нам показавши, – не відкинь нас від Свого лиця, а помилуй, як Благий і Чоловіколюбець, і аж до останнього нашого подиху дозволь нам славити і величати Ім’я Твоє. Бо Ти милосердям і чоловіколюбством Сина Твого Однородженого благословенний єси, разом із Пресвятим і животворящим Твоїм Духом Святим тепер і повсякчас і повіки віків. Амінь.
***
Всемогутній Боже, милостивий Отче! Я – нікчемна і грішна людина, припадаю до Тебе і визнаю перед Тобою всі свої гріхи і провини, що їх я поповнив своїми ділами, словами і думками. Ними я Тебе прогнівив, а через це заслужив собі дочасну і вічну кару. Всією своєю душею я каюся у скоєному. До Тебе, Боже мій, я приходжу зі своїми душевними тягарями і благаю Тебе: заради невимовних мук, страждань і смерті Твого улюбленого Сина, а Господа нашого Ісуса Христа, та з превеликого милосердя до усього людського роду, милостивий будь до мене, грішного, прости мені всі мої провини, зніми з мене кайдани гріха і ласкаво обдаруй мене силою Духа Святого, щоб я направився і відтепер Тобі одному служи і віддавав гідну честь і хвалу Тобі з Твоїм Однородженим Сином і Святим Духом нині і повіки віків. Амінь.

Проповіді. Без каяття нема спасіння. (Луки 13:1-9)

Біблійний текст: Луки 13:1-9
1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пілат змішав був із їхніми жертвами.  2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?  3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! 4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? 5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! 6 І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. 7 І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно? 8 А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм, 9 чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.

Благодать, милість і мир вам від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри, 

Зі Святого Писання та історичних джерел нам відомо, що в часи панування над Палестиною та іншими провінціями римляни часто вдавалися до відвертої жорстокості, щоб приборкувати непокірних і тримати ізраїльтян у покорі.  Винних піддавали тортурам і карали, в тому числі, розпинаючи їх на хресті. Під час правління Понтія Пілата в Галілеї стався один випадок, який був настільки жахливим, що дійшов аж до наших часів, зокрема в оповіді євангеліста Луки. Одного разу Понтій Пілат віддав наказ покарати якихось галілеян. Їх було вбито в жахливий спосіб. Ймовірніше всього, це сталося під час святкування юдейської Пасхи. Лука каже, що Пілат змішав їхню кров з кров’ю жертовних тварин.
Про це жахливе вбивство люди розповіли Ісусові. Вони були дуже налякані і занепокоєні. Люди хотіли знати, який злочин скоїли ці галілеяни і чому Бог допустив, що вони загинули такою страшною смертю? І тоді Ісус звертає їхню увагу на інші трагічні випадки, які сталися з юдеями.  Він відповідає на їхнє питання іншим питанням. Нагадуючи про інший випадок, що стався в Силоамі, Він каже юдеям: “А як щодо тих вісімнадцятьох, які загинули в Силоамі, бо на них впала башта, чи вони були більшими грішниками від тих, що живуть в Єрусалимі?” Далі Він каже до всього натовпу: “Кажу вам; коли не покаєтеся, то загинете всі так!”
Зараз триває Великий Піст. В цей час церковного календаря ми щороку говоримо про каяття і прощення, про неймовірну ціну нашого викуплення, яку заплатив за нас Син Божий на хресті. Біблія вчить нас, що кожен, без винятку є грішником. Саме про це у нинішньому євангельському тексті каже Ісус.  Немає значення, якими ми є грішниками і якими є наші гріхи – великими чи малими. Незаперечна правда полягає в тім, що, так чи інакше — ми всі є грішниками .  Кожен із нас своїми гріхами заслуговує на покарання. Кожен із нас порушував Божі Заповіді. І якщо би Бог діяв щодо нас так, як нерідко чинимо щодо Нього і Його Заповідей ми, – то падіння на наші голови башти, подібної до Силоамської, було б для нас великим щастям.  Справедливий і праведний Бог має повне право відплатити нам тим, на що ми заслужили.
Але послухайте, що каже нині наш Спаситель: “Чи думаєте, що ті винні були більше за всіх, що в Єрусалимі живуть? 5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!”  Він закликає до каяття, всіх. Його слова є для нас рятунком від наших гріхів, тому що вони відвертають нас від відчаю і безнадії, від думки про те, що Бог заслужено покарає нас за наші провини.  І тоді Писання скеровує нас до Христа розіп’ятого, щоб ми могли побачити і повірити в те, що за наші гріхи заплачено кров’ю Сина Божого. Кару за наші гріхи Бог поклав не на нас, а на Ісуса Христа!  Заради Нього небесний Отець не відплачує нам тим, на що ми дійсно заслужили. Натомість Він поклав гріх усіх нас на невинного, святого і безгрішного Христа, який не заслужив покарання. На голгофськім хресті Він пролив за нас Свою святу кров.  Вона не була змішана з кров’ю жертв. Кров Христа  стала безцінною жертвою за наші гріхи.  Його хрест став тією вежею, котра не впала на голови бідних грішників, щоб знищити їх. Натомість, цей хрест став вежею, над котрою Христос вознісся на Голгофі над цілим світом, щоб спасти нас.
Дорогі брати і сестри, довготерпеливий і милостивий Господь закликає людей до каяття.  Пам’ятайте, що правдиве життя християнина – це життям, сповнене каяття. Але каяття мусить бути щире і правдиве.  Каяття також повинно мати плоди або ж результати розкаяння. Правдиве каяття – це перебування і життя у благословеннях Хрищення, яке змиває гріхи і рятує від диявола і смерті. Правдиве каяття – це перебування у Святому Причасті -  Тілі і Крові Ісуса Христа. Правдиве каяття – це щоденне наповнення свого серця і своїх вух Божим Словом – через вивчення Святого Писання, молитву, духовні пісні і гімни. Правдиве каяття – це переймання, насамперед, не гріхами інших людей, а своїми власними і сповідання їх. Це також постійне пригадування Христових обітниць про те, що завдяки Його смерті на хресті наші гріхи прощено. Написано: «Кров Ісуса Христа…очищує нас від усякого гріха» (1Івана 1:7).
Святий Дух дарує нам правдиве каяття через Божі засоби благодаті – Слово і Таїнство, приносячи нам прощення. В основі нашого каяття лежить розуміння того, що ми мали бути покарані за власні гріхи, але Ісус Христос прийняв покарання на Себе, посівши наше місце і цим  викупив нас і врятував. Люди, які вважають, що не мають в чому каятись, легковажно відкидають безцінні дари, котрими Христос рятує нас від Божого гніву і кари за гріхи. Святий Іван каже, що такі люди чинять із Христа неправдомовця (1Ів.1:10), бо Він СПРАВДІ ПОМЕР ЗА ЇХНІ ПРОВИНИ, яких вони не визнають і за які не каються. Для них Слово Боже і Церква важать не надто багато. Їм завжди бракує часу для слухання і вивчення Божого Слова, хоч на інші повсякденні речі вони час знаходять. Молитва, читання Святого Писання, відвідини Церкви їм не приносять радості.
Але послухайте, що каже нині Господь: “Дерево ростиме не вічно. Садівник прагнув краще доглянути його, щоб воно вродило плоди на другий рік, але цього не сталось”. Фігове дерево у цій притчі – це Єрусалим. Виноградник, в якому воно росло – це Ізраїль.  Іншими словами, Господь закликає людей до каяття і вкорінення у Божому Слові. Цією притчею Ісус звертається до тих, хто не турбується належно про своє спасіння, про власні гріхи, бо вважає інших значно гіршими за себе. Єрусалим був навчений цим уроком Ісуса Христа! Через сорок років після Його смерті, римляни дощенту зруйнували місто, котре відкинуло Божого Сина, як Месію і Спасителя. Подібним чином, Божий гнів не забариться на тих, хто зневажає Бога та Його Слово сьогодні.
Дорогі брати і сестри, ніколи не намагайтесь думати таким чином – якщо Бог дав дереву ще один рік, – то і я також можу ще один рік жити легковажно. Ніхто з нас не знає, коли він стане перед Богом. Ніколи не кажіть: “Господи, дай мені ще рік і я стану іншим, буду вдячним,  молитимусь Тобі щодня. Ще трохи і я почну відвідувати біблійні заняття і вивчати Твоє Слово. Ще трохи і я почну привчати до Твого Слова і молитви своїх дітей”. Пам’ятаймо, що справедливий і праведний Бог дає дереву ще один рік не для того, щоб воно просто росло, але щоб воно зароджувало добрими плодами. Такими плодами має бути ваше власне каяття – визнання ваших провин, сповідання світові віри в Спасителя, побожне життя, в основі якого лежать Христові дари: Його Євангеліє, благословення Хрищення, Його Тіло і Кров у Святім Причасті.
Великий Піст триває. І ми з вами нині перебуваємо саме там де треба – у церкві, щоб чути тут Євангеліє спасіння і втішні слова милосердного небесного Отця, який хоче, “щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.” (1Тим.2:4).  Радійте у Господі завжди! Пам'ятайте, що час спасіння – це час нашого земного життя і іншого часу не буде. Бог хоче, щоб дерево принесло добрий плід і Він піклується про це. Він дає Святому Духові час створити всередині нас правдиві каяття і віру через Його засоби благодаті. Він дає нам нагоду і можливість вивчати і досліджувати Його Слово, бути на богослужінні, чути слова про відпущення гріхів і отримувати дорогоцінні Тіло і Кров Ісуса Христа задля прощення гріхів і зміцнення віри. Роблячи так, ми не стаємо кращими за інших грішників, але визнаємо, що Божі засоби  благодаті є єдиними Божими дарами, які спасають грішників.
Коли Христос говорить: “кажу вам; коли не покаєтеся, то загинете всі...”, то Він не каже слухачам, що вони уникнуть життєвих проблем і негараздів. Натомість, Він нагадує, що “всі згрішили і позбавлені Божої слави”, але безкоштовно виправдовуються і спасаються, і прощаються заради Нього.  Він закликає до віри і довіри Його обітницям в те, що через те, що Він посів наше місце на хресті – ми, як прийде час, з Божої ласки посядемо разом з Ним місця у Царстві небеснім.  Ніколи не думайте,  що хтось вчинив більше гріхів від вас. Але нехай ваше життя буде сповнене правдивого каяття і вдячності Богові за дарунок вашого викуплення, вічного життя  і спасіння через віру в Спасителя. Тіштеся Добрій Звістці Христа про те, що Він викупив вас! Задля вас і задля мене, задля усіх грішників Він прийшов у цей світ і стався Людиною.  Знайте, що тільки з Христом, який живе в нас, Правдивою Виноградиною і Добрим Пастирем, ми можемо приносити добрий плід і перебувати в чудовім саду небесного Отця повіки.

Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом належиться вся слава, честь і поклоніння, нині і повіки.  АМІНЬ.