субота, 7 лютого 2026 р.
Папіруси з Оксірінха ч.2
▼"31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?"
На зворотному боці папіруса - окремі слова з Євангелія від Івана 18:37-38.
Повний текст такий:
▼"37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої."
Папіруси з Оксірінха ч.1
▼Автор листа: Іларіон (Hilarion) — ймовірно, робітник або ремісник (деякі дослідники його називають солдатом, але точних підтверджень його військового статусу в тексті немає). Вочевидь, він поїхав до Александрії на заробітки.
▼Адресат листа: Аліс (Alis) — ймовірно дружина Іларіона (у листі він називає її "сестрою", що було поширеним, ніжним звертанням до дружини в Єгипті у ті часи).
▼Дата листа: 17 червня 1 року до Різда Христа.
▼Мова листа: Текст написаний давньогрецькою мовою (койне). Це «народна» грецька мова, яка стала міжнародною після завоювань Олександра Македонського. На ній написаний Новий Завіт.
▼Стиль листа: Іларіон пише простою мовою, місцями з помилками, що свідчить про те, що він, ймовірно, диктував лист писарю або сам був не надто освіченим.
ПЕРЕКЛАД ЛИСТА:
«Іларіон своїй сестрі Аліс шле найщиріші вітання, а також моїй пані Бероус [ймовірно, теща або інша родичка] та Аполлонаріну [їхній син].
Знай, що ми все ще перебуваємо в Александрії. Не хвилюйся, якщо всі повернуться [додому], а я залишуся в Александрії. Я прошу і благаю тебе піклуватися про малюка і, як тільки ми отримаємо платню, я надішлю її тобі.
Якщо ти, на щастя, народиш [до мого повернення], якщо це буде хлопчик — залиши його, якщо ж дівчинка — викинь її.
Ти писала мені: "Не забудь мене". Як я можу забути тебе? Прошу тебе, не хвилюйся. 29-й рік Цезаря, 23-й день місяця Паїні"
КОМЕНТАР:
Лист з одного боку дуже зворушливий. Іларіон любить свою дружину, турбується про неї ("Як я можу забути тебе?"), надсилає їй гроші та піклується про їхнього вже народженого сина. Однак, з іншого боку, тут містяться вельми жорстокі слова, примаймні для нас нині. Іларіон пише: "якщо дівчинка — викинь її" (давньогрецькою: ἐὰν ᾖ θήλεα, ἔκβαλε), що є прямим історичним свідченням звичайної практики "виставлення" немовлят в часи Римської імперії. Римський батько мав право вирішувати долю новонародженої дитини. Дівчатка вважалися "тягарем" (для них був потрібен посаг), натомість хлопчики були майбутніми годувальниками. "Викинути" означало залишити дитину на на вулиці або в храмі, де вона або помирала, або її забирали, почасти у рабство. Ось такі поганські звичаї Риму, без ілюзій і прикрас.
НА ФОТО: Мапа Єгипту із зазначенням розміщення Аль-Бахнаса, папірус з текстом листа Іларіона.



