Що посієш, те й пожнеш

Щоб довідатись, що очікує людину, людську спільноту, ба навіть цілу державу, достатньо ретельно поглянути на чесноти, якими вони послуговуються, плекають, формують і підтримують чи культивують, як пошановують Божі заповіді і постанови Творця не на словах, а на ділі. І тоді, побачивши кепське, гірке, прикре легко здогадатися, що саме його спричинило. Давня приказка вірна: як постелиш, так і виспишся, що посієш - те й пожнеш.

Благодать Божого прощення!

Душпастирські нотатки 

Одна з найвеличніших і найблагословенніших Божих рис - Боже милостиве прощення. Людина нерідко пам'ятатиме до кінця життя чиюсь хибу, провину, спотикання життєве, помилку, скоєну навмисно чи ненавмисно, постійно нагадуватиме про це, тицятиме нею під ніс і докорятиме, натомість Бог єдиний, хто не дорікатиме нам за провину знову і знову до скону, не згадуватиме нам прикрого безконечно, не сипатиме нам сіль на рани, а заради Христа виявляє що нас таке незбагненне милосердя, від котрого завмирає серце, душа сповнюється невимовної втіхи і прибитий горем та розпачем встає, підноситься, щоб жити далі і щодня дякувати Богові. Воістину недовідомі шляхи Господні.

Основи віри: гріхи, каяття, діла, прощення

Нас навчають, щоб ми були впевнені в тім, що ми здобуваємо прощення гріхів через каяття і любов. Чим же це є насправді, як не покладанням нашої впевненості на наші діла, а не на обітницю Божого Слова і обітницю Божу про Христа?..

Євангеліє репрезентує нам Христа і обіцяє прощення гріхів задарма заради Христа. Воно запрошує нас вірити в цю обітницю, а саме, в те, що нас примирено з Небесним Отцем заради Христа, а не заради нашого власного каяття чи любові, бо нема іншого Посередника чи Умилостивителя, окрім Христа. 

Ми не виправдані Законом...Христос був даний нам з тієї причини, що ми не можемо виконувати діла Закону. Тому треба було, щоб ми були примирені (з Богом) обітницею перед тим, як чинити діла Закону...Обітниця отримується вірою...

Тому Павло каже (Римлянам 4:16): "Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця була певна", і в Галатів 3:22: "Все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа"...

Наша віра приносить побожним сумлінням ( на смертнім ложі та у спокусах) впевнену втіху, без котрої ніхто не може встояти на Божім суді...

КНИГА ЗЛАГОДИ 1580 року. 

Душпастирське

Людське судження про ближніх нерідко поверхове, упереджене і несправедливе, бо ж людині не дано бачити те, що сховане в чиємусь серці, а Бог це бачить, знає мотиви наших вчинків. Бог змінює грішника і його навернення є незбагненним дивом Господнім. Бо для Бога нема неможливого. 

Людям важко вірити в те, що хтось може змінитися на краще. Їх почасти не переконують навіть приклади з життя учнів Христа, яких Він зробив апостолами. Чимало з людей не пустили б на поріг церкви Святого Павла, знаючи, що він переслідував християн, або Святого Петра, який тричі відрікся Спасителя. 

Люди легко засудять за гріхи і провини когось, закриваючи очі на власні прогріхи. Людям важко пробачати і бути милосердними. Тому таким незбагненним, безцінним і втішним є Боже милосердя, довготерпіння і прощення. 

Бог не кидає в наш бік каміння по смерті, як це роблять почасти люди, проходячи повз наші могили і пригадуючи наші гріхи, натомість Він чинить з нами з огляду на нашу віру в Його Сина, який помер за нас і наші провини, без огляду на те, коли ця віра оселилася з Божої ласки у нашому серці. 

Тягарі наших гріхів довго живуть у головах інших людей і щезають без сліду у серці милосердного і люблячого Господа, кров якого змиває наші провини. Тим-то і втішають нас Божі обітниці, котрі неможливо порівняти з нічим людським. 

Диявол і Спаситель

Коли диявол жбурляє твої гріхи тобі в обличчя і заявляє, що ти заслуговуєш смерті і пекла, скажи йому оце: "Я визнаю, що заслуговую смерті і пекла, але я також знаю Того, хто страждав заради мене. Його ім'я Ісус Христос, Син Божий, і там, де Він - я буду також! ”

Мартин Лютер

Хто нас спасає від наших гріхів? (Матвія 1:18-25)

Гостина з підступом (Луки 7:36-50)

Качка і диявол

Повчальні християнські оповіді...

ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy

Переклад з англійської Т.Коковського, 2023

Якось маленький хлопчина з сестрою гостювали в бабусі та дідуся на фермі. У хлопця була рогатка і він вирішив трохи повправлятися у стрільбі в лісочку поблизу, але жодного разу не зміг потрапити в ціль. Трохи збентежений, він повернувся на обійстя. Дорогою він побачив бабусину домашню качку, хутко вийняв з кишені рогатку, прицілився і влучив їй прямо в голову. За мить качка спустила дух. Від несподіванки хлопець налякався і засмутився. 

Він хутенько сховав мертве качине тіло в купу дров за хатою, оглядаючись, чи бува хтось не спостерігає за ним! Натомість його сестра все бачила, але промовчала.

Наступного дня по обіді бабуся сказала до онуки: «Саллі, давай помиємо посуд». Але Саллі відповіла: «Бабусю, Джонні сказав мені, що дуже хоче допомогти тобі на кухні». Проходячи повз брата, вона пошепки промовила йому: «Пам’ятаєш про качку?» Отож Джонні чемно помив посуд.

Згодом, того ж дня дідусь запитав, чи не хочуть діти піти порибалити, на що бабуся зауважила: «Вибачте, але мені потрібна Саллі, щоб допомогти приготувати вечерю». Саллі лише посміхнулась і сказала: «Все гаразд, Джонні сказав мені, що він хоче допомогти». І прошепотіла йому на вухо: «Пам’ятаєш про качку?» Тож Саллі пішла рибалити, а Джонні залишився допомагати бабусі знову.

Це відбувалось впродовж кількох днів, допоки Джонні вирішив, що далі терпіти знущання сестри вже не може. Отож він прийшов до бабусі і чемно зізнався, що позбавив качку життя. Бабуся обійняла його і сказала: «Любий, я знаю. Я в той час стояла біля вікна і все бачила, але тому, що я люблю тебе, я тобі пробачила. Мені було цікаво, як довго ти б міг дозволити Саллі робити з cебе її раба». 

ВИСНОВОК: 

Що б не сталося  у вашому минулому, що б ви не зробили (брехня, обман, страх, шкідливі звички, ненависть, гнів, озлобленість тощо), диявол продовжує далі кидати це вам в обличчя, дорікати і запевняти, що у вас нема жодної надії, ви пропащі і є його вічним рабом. 

Ви повинні знати, що в той час, як ви коїли щось кепське, Бог стояв біля вікна і все бачив бачив..... Він бачив усе, що відбувалося в вашому житті; Він хоче, щоб ви знали, що Він любить вас і що заради Ісуса Христа ви прощені.

Не дозволяймо дияволу робити з нас його рабів. Велич Бога полягає в тому, що коли ви каєтесь і гріхах і просите пробачення, Він не лише прощає вам, але також забуває ваші провини...Саме завдяки Божій благодаті та ласці ми спасенні.

Душпастирські нотатки під час Великого Посту

Наші гріхи прощаються заради Христа, як Жертви Примирення (Римлянам 3:25 – «Що Його Бог дав у жертву примирення через віру…»). Ця Жертва є корисною для нас, коли ми вірою осягаємо Боже милосердя, яке, згідно Божої обітниці є у Ньому (Христі) і репрезентуємо її проти Божого гніву та осуду. З такою ж метою написано в Посланні до євреїв: «Отож, мавши Великого Первосвященника…приступаймо з довір'ям» (Євреям 4:14,16). Іншими словами, апостол пропонує нам  приступати до Бога не з довірою до наших власних заслуг, але з довірою до Христа, як Первосвященника…» Бог потребує віри…

Книга Злагоди, 1580 року