Наш Господь Ісус Христос запровадив Таїнство Святого Причастя на відпущення наших гріхів і зміцнення нашої віри. Правдиві Тіло та Кров Спасителя у Господній вечері – дорогоцінна та благословенна, спасаюча пожива для дітей Божих. Тому приступаємо до цього Святого Таїнства з великою пошаною, побожністю, послухом і вдячністю, випробовуючи себе, розмірковуючи про Господні слова запровадження Святого Причастя. Багато людей помилково вважають, що причащатися добре за будь-яких умов. Вони навіть не здогадуються, що приймаючи Святу вечерю абияк, можна наразитися на великий клопіт. Щодо цього суворо застерігає християн Святий Павло в Першому посланні до коринтян. Він каже: «27 хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули (померли). 1 Коринтян 11:27-30. Отож, кому Святе Причастя на добре? Тим християнам, котрі приймають його гідно, належно випробовуючи себе (роблячи для себе іспит свого сумління, пригадуючи Божі Заповіді, каючись, сповідаючись у гріхах, розважаючи над Словами Господа щодо Господньої вечері, віруючи, що в цьому Таїнстві присутні правдиві Тіло та Кров Спасителя, вміючи пояснити Божі Заповіді, Символ віри, Господню молитву, сутність Святого Хрищення, Господньої вечері, Святої Сповіді, впевнено і твердо відповідаючи на питання: Хто такі християни? Хто такий Ісус Христос? Що таке Християнська Церква і Святе Писання і т.д.). Натомість той, хто живе непобожно, не шанує Божих Заповідей, хто чинить перелюб (як перебуваючи у шлюбі, так і живучи без шлюбу), хто краде, обмовляє ближніх і пліткує, хто вдається до розпусти в будь-якому вигляді, до лайливих слів, до пияцтва та інших гріхів – той НЕ ОТРИМУЄ у Святім Причасті добра, а лише клопіт. Цей клопіт дуже серйозний! По-перше, така людина винна проти Тіла та Крові Господа. По-друге, вона причащається собі на осуд. По-третє, вона наражає себе на небезпеку недуги та хвороби. І нарешті – вона може через це вкоротити собі віку – померти! Отож нехай кожен поміркує про слова Святого Павла і добре затямить , як слід причащатись гідно і на добро. Хай Господь напровадить і просвітить!
