Що - найкраще?

Дивну звичку спостерігаємо останнім часом - то тут, то там укладають "збірки найкращих книг", "найкращих фільмів" і т.п. І укладають їх далеко не моральні та духовні авторитети нації... На моє переконання братися за щось подібне слід, беручи до уваги не лише смаки та захцянки читачів, яких нині часто-густо "годують" усяким непотребом, а духовну та моральну цінність книги, кінофільму і тд...Нині з цим важко, бо загал хоче розважатись, нехтуючи усім, що спрямоване на розбудову духовності, моралі та добра.

Що нам треба?

***
Ось дивлюся
Довкола
На все я
І гадаю –
Не гасел,
Не слів,
Не політиків
треба – Мойсея,
Щоб ще раз
Крізь пустелю
Провів.

І Геракла
Би здалось,
Щоб стайні
Українські
Почистив,
Як слід –
От тоді, може,
Добре і файно
Ми б зажили –
Без горя
Та бід.

16 травня 2014 року

Дух Орди...

Чи можна вважати повноцінними громадянами України людей, котрі безупинно волають: "Расія, Путін, Ми хатім в Расію, здєсь Расія, расіянє - спасітє нас!". Про що можна говорити з такими людьми? У чому їх треба переконувати? Адже вони відкрито, знахабніло, цинічно ганьблять Україну, зневажають все українське, вбивають і нищать. Інакше, ніж "бандерівське" вони не називають його, навіть не знаючи правдивого змісту цього слова. Усякий рух, кожну боротьбу за становлення української незалежної держави вони люто ненавидять. Вони з іншого тіста, у них інший дух - одвічний дух Орди, що кінськими копитами витоптувала і паплюжила все, що траплялося на її шляху.... Вони можуть тимчасово затаїтися, замовкнути, перелицюватися, але щойно подме вітер з Півночі, як вони, немов вовкулаки оживають, щоби своїми іклами вп"ястися в українське тіло і пошматувати його...

Годі бідкатись! До справи!

Мало не щодня лунає: східняки хочуть (а перед тим таке ж говорили про кримчаків), щоб їх почули, попередня влада про них забувала, вони вимагають справедливості і т.д. і т.п. Але скажіть, будь-ласка, невже попередня влада більше панькалась з українцями на Заході, в Центрі, краще дбала про тамтешніх людей? Невже там рівень безробіття був нижчий, платня вища, життя простих людей заможніше? Ні. Люди самі борсались, робили, що могли аби звести кінці з кінцями, їздили на заробітки і т.п. Отже, в основі мислення та поведінки лежить щось суттєвіше від одного лишень місця проживання, бо і на Сході та Півдні країни є також чимало відданих українських патріотів? ОТОЖ - Годі спати! Годі бідкатись! Час всім прокинутись, час відкрити очі у кожному регіоні держави, час усвідомити себе частиною українського народу, незалежної української держави, час брати на себе відповідальність за все... Загравання з регіонами з широким використанням російської мови, роздаванням обіцянок і т.п. справи не вирішить.

Самознищення Москви розпочалося

Кремлю ніколи не був потрібен непокірний український народ, хіба що у вигляді смиренного раба. Кремлю потрібна наша територія, яка давно в його хворій уяві вже утвердилася як "ісконно русская земля". Але ця земля має таку силу, що робить свідомими українцями більшість тих, хто на ній мешкає - росіян, грузин, євреїв, татар, греків, болгар і т.д. Тож йти проти неї війною, означає втратити все!

Євген Пашковський - пір'яні леви (ч.2)

Правда нині така: «наші» обпір’яні, примітивно трактуючи історію, виставляючи тільки приємне й вигідне їм, так торганули кістками, так розворушили злодух смертей, так збаламутили людей, отруївши їм існування політизацією і невігласним протистоянням, що мільйони отруєних ненавистю і не жили як треба; не відчували блага, а ненавистю горіли зсередини і труїлись брехнями; в людей одібрали десятиліття — хто їм виповнить? — хто вділить умиротворення й глибинної чисторадості..., хто поверне їм не заощаджень попіл, а внутрішню благосилу, яка всі ці літа мала б гоїти і зціляти, вивищувати і плекати душі для вічного? їх обікрали і тут, і у вічності...; надполітизація, дякуючи брехловізору, стала новітнім атеїзмом, в сто раз безбожності тупої гіршим; набарабанили, натовкли в голови, що можна любити земне і вічне, брехливе й істинне, любити одночасно відмамонене або відбожествленне...; панує одна або інша; котра панує, така й людина... Його (Бога) правди радість не допускається всередину, в себе, і не приживається там; записане ж у свідомості слугує лише для оправдань себе; для затятих зловиправдань; для називань себе віруючими, хрещеними, будь-як-славними; все це звуки; а всередині ж одні пекловоління тліють, зла і брехонь радості, злобажань кортіж!!! їх зовні виправданий і коїть, коли приспічить дуже; їх він обмислює, їх — всього земного й плотського — постійно хоче; і діла відповідні: або розтруєні розбратом, або всмерть побайдужілі, або загребають інших, або гребуть під себе; по ділах і впізнаєтеся;