Так швидко...

Так швидко життя
добігає кінця,
Так мало насправді
потрібно людині,
Так важить багато
Хвилина оця,
В котрій ще жевріє
Не «вчора», а «нині»…
17-11-2015

Нові світлини з мандрівок

Впродовж липня-серпня з Божої ласки мав можливість трохи помадрувати, отож запрошую ласкаво переглянути деякі світлини з мандрівок.
ФОТОАЛЬБОМ 131
ФОТОАЛЬБОМ 132

Проклята війна...

Вчора ввечері йшов стишеним містом додому. Стояв на зупинці, чекаючи тролейбус... Поруч були лише кілька закоханих, що ховались від негоди у обіймах одне одного... На вулиці порожнього... Якоїсь миті на іншому боці помітив хлопця в камуфляжі з ранцем за плечима... Ще зовсім молодий хлопець з рокуйовдженим від зимного вітру волоссям... Хода впевнена і тверда... На рукаві наліпка з "кропом"... Вочевидь, хлопець поспішав на потяг, бо невдовзі він завернув за ріг будинку в бік вокзалу... Вечірня тиша налаштовувала на спокій, однак думки в голові плутались, бо чийсь найдорожчий у світі син йшов захищати мене, нас, усіх, Україну... На очі навернулись сльози, подумки помолився і просив Господа аби вберіг цього хлопчину та інших... Проклята війна! Господи, спаси і помилуй!

Дещиця вічного добра

***
Не намагайся змінити
Чи врятувати
Від зла і загибелі
Цілий світ –
Це досі не вдавалось
Нікому з людей.
Краще зроби
Бодай дещицю добра,
Що важить
У вічності
І тішить Господа –
Порятуй тих,
Хто поруч,
Бодай одного!
Щоб у його серці
Завдяки
Звіщеному Слову
Оселилась спасенна віра,
Надія і любов,
Яка перевищує все…
І тоді там,
У вищім позамежжі
Радітимуть
Всі сили небесні,
Співаючи
«Осанна!» і
«Алілуя!»

2 лютого 2015 року