До 500-річчя Реформації

До 500-річчя Реформації під проводом Мартина Лютера

Для того, щоб уявити бодай частку з того, зветься Реформацією, збагнути бодай дещицю викликів, перед котрими опинився Мартин Лютер у ті важкі часи для Христової Церкви, у ті, затьмарені усіма можливими і неможливими гріхами, зловживаннями та фальшивим вченням дні, коли через усе це світло Євангелія не могло сяяти на повну силу - ТРЕБА КОНЧЕ в цей ювілейний рік прочитати бодай Лютерів Малий і Великий Катехізиси і Авгсбурзьке віросповідання. Натомість загал навіть не згадує про це і нічогісінько про це не знає. Лютер обстоював правду Божу, Христове Євангеліє спасіння ціною власного життя.

До 500-річчя Реформації

З історії Реформації на Східних теренах Європи.
Лютеранські костели Польщі ч.2

Визначною сторінкою в історії польського лютеранства є період так званих "лісових костелів", який охоплює часи з 1654 по 1781рр. То був час контрреформації, коли в євангеликів католики відбирали будівлі, переслідували, забороняли збиратися і проводити богослужіння. Треба віддати належне тогочасним польським лютеранам і взяти їхню вірність Христові і Церкві за приклад: понад 100 років (!) вони таємно збиралися по лісах, ховалися, але зберегли віру, Церкву, служіння. Якщо поглянути на мапу теренів Шльонсько-Цєшинських, то побачимо, що місцина там рясно вкрита лісами, в котрих і збиралися лютерани. Нині там, де колись проводилися служіння, встановлені пам'ятні знаки, а відвідини цих місць лютеранами вже стали традиційними. На фото: книга, присвячена часам "лісових костелів" і світлини місць давніх зібрань євангеликів.

До 500-річчя Реформації

З історії лютеранства на теренах Східної Європи. Лютеранські костели Польщі. Ч.1

Життєпис польських лютеран налічує практично 500 століть. Чимало тамтешніх лютеранських парафій постали ще за життя великого реформатора Мартина Лютера. Польські лютерани, зазвичай, називають себе євангеликами (як колись українські), а парафії в назві мають словосполучення "євангельсько-авгсбурського віросповідання". Дуже давньою і цікавою є історія польських лютеран на теренах нинішнього Сілезького воєводства. Тут, у Шльонську Цєшинськім зосереджена найбільша лютеранська спільнота Польщі. У містах Бєльсько-Бяла, Цєшині, Віслі, Устроні тощо збереглися унікальні церковні будівлі та пам'ятки лютеранства. Ось один із найвеличніших польських лютеранських костелів - Костел Ісуса у Цєшині (початок будівництва - 1710). Костел вміщає 7 тисяч осіб (!), у ньому є неймовірної краси орган, під супровід якого відбуваються богослужіння. Польські лютеранські костели цікаві ще й тим, що дають змогу довідатись, як виглядали колись давні лютеранські церкви. На фото: костел Ісуса у Цєшині.

До 500-річчя Реформації під проводом Мартіна Лютера

В усі часи, від початку світу,там, де чисто викладається і проповідується Боже Слово, - там є найзліші люди, і на кожному кроці вони коять великі та серйозні гріхи, як це було в часи Ноя, Авраама і Господа Христа та апостолів - саме тоді світ жив у набільшій безбожності та величезній невдячності. І так само нині, в наш час, - люди є цілковито самовпевненими розпусниками і скупішими, ніж були до цього: з неохотою якоюсь копійчиною вони допомагають бідним. Але так має бути. Втім, обманцеві все повернеться сповна.

МАРТИН ЛЮТЕР, ЗАСТІЛЬНІ БЕСІДИ

До 500 річчя Реформації

Дарунок Української Лютеранської Церкви до 500-річчя Реформації Церкви під проводом Мартіна Лютера - п'ять томів творів Лютера і десяток коментарів до книжок Святого Писання із серії "Народна Біблія". Унікальні книги побачили світ завдяки сприянню фундації "Лютеранська спадщина" (США), невтомній праці перекладачів - Єпископа УЛЦ В.Горпинчука та пастирів УЛЦ, редакторів, друкарів та видавця. Soli Deo Gloria!

До 500-річчя Реформації

Дарунок Української Лютеранської Церкви до 500-річчя Реформації Церкви, розпочатої Мартіном Лютером - 5 томів творів Лютера українською мовою! Книжки видані завдяки сприянню фундації "Лютеранська спадщина" (США). Перекладач - Єпископ УЛЦ В'ячеслав Горпинчук. Soli Deo Gloria!

До 500-річчя Реформації

"Справжнє шанування Бога і поклоніння Йому угодне і заповідане Ним під страхом покарання, вічного гніву [полягає] в тому, щоб серце не знало іншої втіхи, крім Нього, не сподівалося ні на що інше, окрім Нього, і не витримувало розлуки з Ним, але прагнуло Його, зневажаючи все земне. З іншого боку, ви можете легко зрозуміти і судити про те, як світ практикує лише фальшиве поклоніння та ідолопоклонство. Бо ніхто з людей ніколи не був настільки відвертим негідником, щоб не заснувати собі якогось божественного служіння і не дотримуватися його. Всі встановили собі у якості бога щось таке, від чого вони очікують благословення, допомоги і втіхи. Та вони помиляються, – те, чому вони довіряють, є хибним і помилковим, бо вони довіряють не єдиному Богові, окрім Якого насправді нема Бога ані на небі, ані на землі. Таким чином, погани дійсно створили образ бога ідола, який відповідає їхнім уявам і вигадкам, і довірилися тому, чого взагалі не існує".
Мартин Лютер, Великий Катехізис, пояснення до 1-ї Заповіді.

До 500-річчя Реформації

«Часто людина гадає, що в неї є Бог і всього іншого вдосталь, коли вона володіє грошима і майном. Вона довіряє їм і вихваляється ними з такою твердістю і впевненістю, що не виявляє зацікавлення ні до кого. Подібна людина має бога, ім’я якому мамона, тобто гроші і статки, котрим вона віддає все своє серце, і які є також найпоширенішим бовваном на землі. Той, хто володіє грішми і майном, почувається впевнено, радіє і ні про що не журиться так, ніби він сидить посеред Раю… З іншого боку, той, хто нічим не володіє, перебуває в сумнівах і пригнічений так, ніби він не знає ні про якого Бога. Бо небагато серед тих, хто не має мамони, перебувають у радісному настрої, не голосять і не жаліються. Це [турбота про гроші і прагнення грошей] міцно кріпиться до нашого єства і властиве нам до самої смерті. Отож, усякий, хто хизується тим, що володіє великим хистом, розважливістю, владою, заступництвом, дружніми зв’язками і шаною, хто довіряє всьому цьому, також має бога, але не правдивого і єдиного Бога. Це знову стає очевидним, коли ви звертаєте увагу на те, наскільки самовпевнені, спокійні і пихаті люди, що мають матеріальні цінності, і якими пригніченими вони стають, коли ці цінності зникають, чи коли вони втрачають їх. Отже, я повторюю, що головне пояснення даної статті полягає в тому, що вислів: «Мати Бога» означає мати щось таке, чому цілковито довіряє серце».
Мартин Лютер, Великий Катехизис, пояснення до 1-ї Заповіді

До 500 річчя Реформації.

...В усіх трьох артикулах [Символу віри], Він [Бог] Сам виявив і відкрив нам найбільшу глибину Свого Вітцівського серця і Свою чисту і невимовну любов. Бо Він створив нас саме для того, щоб викупити і освятити. І окрім того, що Він подарував нам усе, що існує на небі і на землі, Він дав нам навіть Свого Сина і Святого Духа, щоб Ним привести нас до Себе. Бо (як це було пояснено раніше) ми ніколи не можемо пізнати благодаті і ласки до нас Небесного Отця інакше, як через Господа Христа, Котрий є немовби «дзеркалом» Вітцівського серця, і без Нього ми не бачимо нічого, окрім гнівного і страшного Судді. Але про Христа ми також нічого не могли б знати, якщо б це не було виявлено нам Святим Духом...
Апостольський Символ віри є вченням, суттєво відмінним від Десяти Заповідей. Бо останні направду навчають того, що ми повинні робити, а перший розповідає про те, що Бог сам робить для нас і дає нам. Навіть більше, Десять Заповідей записані в серцях людей. Натомість Символ віри не може бути осягнутий жодним людським розумом, і лише Святий Дух повинен навчати цьому.

Мартин Лютер, Великий Катехізис, Символ віри.
Артикул третій - Про Святого Духа, виправдання, освячення.