«Часто людина гадає, що в неї є Бог і всього іншого вдосталь, коли вона володіє грошима і майном. Вона довіряє їм і вихваляється ними з такою твердістю і впевненістю, що не виявляє зацікавлення ні до кого. Подібна людина має бога, ім’я якому мамона, тобто гроші і статки, котрим вона віддає все своє серце, і які є також найпоширенішим бовваном на землі. Той, хто володіє грішми і майном, почувається впевнено, радіє і ні про що не журиться так, ніби він сидить посеред Раю… З іншого боку, той, хто нічим не володіє, перебуває в сумнівах і пригнічений так, ніби він не знає ні про якого Бога. Бо небагато серед тих, хто не має мамони, перебувають у радісному настрої, не голосять і не жаліються. Це [турбота про гроші і прагнення грошей] міцно кріпиться до нашого єства і властиве нам до самої смерті. Отож, усякий, хто хизується тим, що володіє великим хистом, розважливістю, владою, заступництвом, дружніми зв’язками і шаною, хто довіряє всьому цьому, також має бога, але не правдивого і єдиного Бога. Це знову стає очевидним, коли ви звертаєте увагу на те, наскільки самовпевнені, спокійні і пихаті люди, що мають матеріальні цінності, і якими пригніченими вони стають, коли ці цінності зникають, чи коли вони втрачають їх. Отже, я повторюю, що головне пояснення даної статті полягає в тому, що вислів: «Мати Бога» означає мати щось таке, чому цілковито довіряє серце».Мартин Лютер, Великий Катехизис, пояснення до 1-ї Заповіді
Немає коментарів:
Дописати коментар