субота, 19 липня 2025 р.
вівторок, 4 лютого 2025 р.
Божі дари...
Моя мудрість належить нерозумним, моя сила - пригнобленим. Моє багатство належить убогим, моя праведність - грішникам... З усіма цими якостями ми повинні стояти перед Богом і заступатися за тих, хто їх не має, немовби зодягнені в чужу одежу... Але і перед людьми ми повинні з такою ж любов'ю служити їм проти їхніх недоброзичливців і жорстоких до них, бо це саме те, що зробив для нас Христос.
Мартин Лютер, Коментарі до "Послання Павла галатам".
четвер, 18 липня 2024 р.
Правдиве багатство
Якось один заможний батько взяв свого сина у подорож до села аби показати йому, як це бути бідним. Вони провели кілька днів і ночей в родині фермера, яка вважалася дуже бідною. Після повернення додому батько запитав сина, як йому сподобалася поїздка.
- Це було чудово, тату, - відповів син.
- Ти бачив, якими бідними можуть бути люди? - запитав батько.
- О так, - сказав син.
- То про що ти довідався під час подорожі? - спитав батько. Син відповів: «Я побачив, що у нас є одна собака, а у них чотири. У нас є басейн, який сягає середини нашого саду, а у них є струмок, якому немає кінця. У нашім саду є заморські ліхтарі, а у них вночі є зорі. Наш дворик сягає сусідського двору, а в них небокраю. У нас є маленький шматочок землі для життя, а у них є безмежні поля, що їх годі охопити поглядом. У нас є слуги, які служать нам, натомість вони служать іншим. Ми купуємо свою їжу, а вони вирощують її самі. У нас є стіни довкола нашого обійстя, які захищають нас, а у них є друзі, які їх оберігають.
Батькові забракло слів для відповіді синові. Тоді син додав: “Тату, я побачив наскільки ми бідні насправді. "
Ми почасти так мало цінуємо те, що маємо, і зосереджуємось на тім, чого у нас нема. Те, що нічого не важить для однієї людини, є втішним дарунком для іншої. Часом нам потрібно поглянути на речі очима дитини, аби нагадати собі, що скільки важить насправді.