Навчаючи про віру, Господь каже про дітей, закликаючи дорослих вірити у Нього так, як це роблять малі діти - щиро, нелицемірно, покладаючись на Нього та промовлене Ним слово без вагання і сумніву. У Євангелії Спаситель зазначає: "Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!"
(Матвія 18:13), "Хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім"
(Матвія 18:4), "Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!"
(Луки 18:17). Пригадайте, як, зазвичай, поводяться малі діти. Вони щиро вірять в те, що ми їм кажемо, вони довіряють нам без жодного сумніву. Їх дуже легко обманути, бо вони вірять в те, що ми їм кажемо. У своїй довірі вони цілковито покладаються на наші слова, не вдаючись до перекручення чи спотворення їхнього змісту, алегорій, метафор та абстракцій. Коли немовлята чують слова Ісуса Христа - "Це є Тіло Моє" та "Це є Кров Моя" - вони не мають жодного сумніву, що це так і є, на відміну від тих дорослих, які сумніваються в цьому, позбавляючи Христа Його Божественних рис, зокрема таких, як всюдисущність та всемогутність. Їхній розум відмовляється погоджуватись з тим, що каже Спаситель, не бачачи відмінності між Ним та людьми. Вони покладаються не на Слова Бога, а на власний розум, власні відчуття, вигадують байки про те, що малі діти не можуть мислити абстрактно в той час, як йдеться про речі не абстрактні, а ясні, чіткі та зрозумілі. З невимовною радістю нещодавно дізнався від своєї парафіянки, як її 5-річна донечка, котра щонеділі присутня з батьками в Церкві на Святій Літургії, промовила: "Я хочу Крові та Тіла"! Ось дитяча віра, про котру каже Ісус Христос! Це саме та віра, яку Він хоче бачити в кожному з нас.
