Душпастирське

Серед багатьох порад, рецептів, ідей щодо удосконалення і розбудови суспільства, держави на одному з чільних місць повинно стояти непофальшоване Слово Боже. Саме воно, згідно з Божим задумом, наділене унікальною, винятковою силою змінювати людські серця, просвічувати і освячувати, наділяти окремих людей і весь народ правдивою мудрістю, плекати правдиві чесноти, закладати міцний фундамент, на котрому твердо стоятиме сьогодення і майбутнє.

Книжкова полиця. "Хрестовий похід без Бога"

Вихолощення священних символів заради політичної вигоди – явище далеко не нове, але у своїй книзі «Хрестовий похід без Бога» Тобіас Кремер глибоко досліджує розвиток і траєкторію цього явища в правих популістських рухах Німеччини, Франції та США, наводячи  приклади та застереження, що виходять за межі досліджень. 

Теза Кремера полягає в тому, що новий «християнізм» серед популістських правих, який використовує християнські символи та образи як маркери культурної ідентичності, залишаючись при цьому віддаленим від традиційних християнських вірувань та інститутів, зумовлений взаємодією між побічними факторами «попиту » та «пропозиції» в рамках нової політики ідентичності.

З рецензії на книгу 

Книжки: Себастьян Юнгер, роман "Плем'я"

Твій борг перед країною — це не ніщо. Ти чимось їй зобов’язаний, і залежно від того, що станеться, ти можеш бути зобов’язаний своїм життям. І протестувати проти аморальної війни так само почесно, як і брати участь у моральній якщо моя країна потребує допомоги, щоб захистити принципи та ідеали, блага від яких я отримував усе своє життя.
***
Єдине, що можна сказати про колапс суспільства, це те, що принаймні на деякий час усі стають рівними. У 1915 році землетрус менш ніж за хвилину вбив 30 000 людей в Авеццано в Італії. У найбільш постраждалих районах рівень смертності становив 96 відсотків. Багаті загинули разом із бідними, і практично всі, хто вижив, були негайно втягнуті в найелементарнішу боротьбу за виживання: їм потрібна була їжа, їм потрібна була вода, їм потрібен був притулок, їм потрібно було рятувати живих і ховати мертвих. Землетрус робить можливим те, що закон лише обіцяє, але не підтримує на практиці, — рівність усіх людей.
Себастьян Юнгер, роман «Плем‘я».

Наші вуста і негаразди

Щоденно чуємо нарікання загалу на брак чи відсутність спокою, добра,  благополуччя тощо. Та чи багато людей пов'язують негаразди зі своїми вустами? Певен, що мало. Поміркуймо над тим, що виходить нині з людських вуст -   добре, чеснотне, чисте, шляхетне, побожне чи огидне, брудне, негідне, сороміцьке? Схоже на те, що останнє нині суттєво переважує перше на шальках терезів. І воно не просто розчиняється у просторі, а чинить згубний вплив, завдає непоправної шкоди, руйнує людське єство та суспільство. Та найгірше - його денно і нощно чує Господь, який бажає нам добра і благословення, дає нам хліба насущного, провадить і оберігає. Як же Йому бідному прикро чути з людських вуст не хвалу і подяку, а брудну лайку, котрої вже не цурається ані простий люд, ані політики, ані митці, ані журналісти.

Свобода, права, Євангеліє

Свобода - це право, а отже, можливість думати, говорити і робити те, що я хочу, незалежно від того, як думають, говорять чи діють інші. Колись єдине обмеження свободи полягало в тому, як саме вона впливає на інших (не можна кричати "пожежа" у переповненому театрі). Нинішня культура, а отже, і наш уряд, наклали обмеження на тих, хто протистоїть цьому — це, так звана, вибіркова свобода. На жаль, Церква засвоїла подібну лексику і почала застосовувати її таким чином, що в кінцевому підсумку це затьмарює навіть Євангеліє. Так само, як культура прав стане нашою загибеллю, як нації та суспільства, вона також стане кінцем Церкви. Те, що не може зробити з нами сатана, ми, врешті-решт, зробимо самі власноруч.

о.Пітерс

Еволюція світу

Коли люди кажуть, що світ розвивається, змінюється, а суспільство еволюціонує, то це зовсім не означає, що всі належно усвідомлюють кінцеві наслідки цих процесів, надто, якщо вони власноруч поглиблюють прірву, що постає між людством і Творцем.

Зручності і вигоди є бажаними здобутками людства, котре заради них приносить в жертву Божі заповіді.

Ставлення людини до вчинків, слів, речей визначається, зокрема, тим, перед ким вона відповідальна, хто для неї є суддею вчинків, дій, слів. Для одних це люди, загал, совість, власне еґо, усталені "правила", для інших - Бог, Його Слово, Заповіді, визнання Його вищим Суддею, перед котрим усі дамо звіт. 

Душпастирські нотатки

У найрозвиненіших державах світу в тому чи іншому вигляді у ведучих партіях та політичних силах та рухах присутня релігія, зокрема Християнство. Вони апелюють до віри, моральності та духовності, обстоюють християнські чесноти. Натомість що ми бачимо в Україні? Впродовж останніх десяти років триває потужна секуляризація, котру загалові представляють, як "здобуток демократії" та "прогресу". В Україні немає жодної партії і політичної сили, котра б у своїй програмі, діяльності тощо обстоювала християнські цінності, поціновувала Божі Заповіді, Слово Боже, розуміла роль Церкви, як однієї з підвалин, на котрій будується успішна, процвітаюча, благословенна держава. Українські делегації, відвідуючи інші держави, почасти не розуміють сутності питань, зауважень, цілей, про котрі ведуть мову їхні закордонні колеги, вишколені і виховані на інших засадах та пріоритетах, серед котрих майже завжди є віра, християнські чесноти, Божі Заповіді. Давня українська приказка вірна: Без Бога ні до порога. Молімося, щоб цю істину збагнули всі в Україні сущі - від пересічних громадян до привладних. Заради Христа, амінь.

Час вибору!

Події у "чорний четвер" та "чорну п'ятницю" також стосуються питання про вибір - настав час визначитися. Вибір є завжди - виконавці злочинних наказів мають право вибору - виконувати їх або ні, бо написано: "Бога слід слухатися більше , ніж людей" (Дії 5:29). Випробовувати біцепси на дітях - огидно і низько. Лупцювати кийками та кірзаками жінок, старих, неспроможних себе боронити від наруги  - це ницість. Влада, котра вдається до насилля проти власного народу, зневаги його Богом даних прав та свобод, приречена на загибель та небуття. Для всього є межа. Межа також є у людського терпіння... "Чорний четвер" та "чорна п'ятниця" кінця листопада 2013 року мали статися в українській історії, щоб світ остаточно впевнився в правдивій сутності речей. Хто ще може нині вірити отому недолугому словоблуддю, яке ллється на голови людей аморальними балакунами та перевертнями, яких турбує єдине -- власне черево. Цинічно виступаючи проти права народу на європейський вибір та краще майбутнє, залякуючи людей страхіттями про безробіття та економічну катастрофу, вони свідомо замовчують, що їхні кошти, родини, діти, все -- вже віддавна у цивілізованій Європі, а в Україні -- лише копальні та раби, які щоденно примножують їхні статки.  Але написано: "не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, 6 дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!" (Псалом 1).

Прояви сутності...

Внесення представниками "Свободи" законопроекту про заборону абортів та кримінальну відповідальність щодо них таки збурило суспільство. Проблема існує і то серйозна. Цілком очікувано на захист права переривання вагітності стали феміністки, невіруючі, стурбовані суспільними соціальними програмами, різного роду матеріалісти, а також (як це не дивно!) медики. Аргумент феміністок відомий  - оскільки йдеться про жіноче тіло, то жінці й вирішувати, як саме ним "користуватись". Іншими словами  - я можу зі своїм тілом робити все, що заманеться і нікому до цього нема жодного діла. Дивна філософія! А хто ж тоді стане на захист немовляти, котрому Творець дав життя?! Цікаво, що про легалізацію абортів волають саме ті, котрим було дане Богом ПРАВО НА ЖИТТЯ! Тобто самі вони таки одного дня народились, а тепер інших хочуть дозволити беззастережно вбивати! Чимало подивував відомий гінеколог, промовивши, що він за аборти, тому що піклується про життя жіноцтва! Знову про захист беззахисних немовлят ані слова!? Лунають інші аргументи щодо права на аборт, мовляв, нехай спершу суспільство забезпечить усім безбідне, комфортне життя, бо як же без цього народжувати дітей - хто дасть собі з ними раду!? Іншими словами - щодо певного роду стосунків соціальні умови не завада, а щодо народження дитини відразу висуваються всі можливі аргументи, які цьому перешкоджають. Не оминув проблеми на цю тему й відомий педіатр, натякнувши, що тема абортів перегукується з темою кастрації...чоловіків, які обстоюють введення заборони на аборти. Так виглядає, що найближчим часом ми почуємо ще багато цікавого на зазначену тему.  Змінюватимуться теми дискусій та настрої аудиторії. Незмінним залишатиметься лише Слово Боже, яке чітко та авторитетно говорить: "Не вбивай!" Поборникам права на аборт слід знати, що коли навіть цілий світ постане проти ще ненародженого немовляти, котрому дав життя Творець, то Він сам стане на його захист...
ДОДАТОК (вони могли не народитись):
Мішель Петручіані  (джазовий піаніст)
Тоні Мелендез (співак, композитор, гітарист)
Нік Вуйчич (християнин)

Байдужість до катастрофічних наслідків

Дефілюючи червоними доріжками на популярних кінофестивалях та врученнях нагород зірки кіно та телебачення виглядають цілком щасливими та безпечними. Але насправді  їм є про що турбуватись. Граючи ролі жорстоких та холоднокровних убивць, вампірів, різного виду збоченців вони завдають непоправної шкоди своїм душам і потрапляють до сфери впливу персонажу реального, а не вигаданого - з рогами, копитами та хвостом, а ще - звірячим оскалом. Йому нині є чим тішитись - до послуг мільйонів, а головне  - дітей, підлітків та молоді - нашпиговані  неймовірними ефектами фільми та модерні витребеньки, спрямовані на те, аби зробити їх його одвічними рабами, а відтак рабами гріха. Кількарічних дітлахів вже за вуха не відтягнеш від телевізора та комп'ютера. Зайнятим повсякденними клопотами батькам - не до виховання їхніх чад. Вирішити проблему "допомагає" сучасна технологія. Я жодним чином не проти досягнень цивілізації, якими користуюсь сам щодня. Але коли ними заміняють дітям батьків і виховання - це проблема. На часі - бити на сполох і робити висновки.