Каяття - ознака віри

 

Боже послання на порозі церкви (Єрем.7:1-7)

Основи віри: сповідь, каяття, Писання

У багатьох віршах Псалмів йдеться про сповідь, як от: "Я сказав був: признаюся в проступках своїх перед Господом, і провину мого гріха Ти простив" (Псалом 32:5). Така сповідь гріхів перед Богом є каяттям. Бо коли робиться сповідь Богові, вона повинна робитися серцем, а не самим лише голосом, як це роблять на сцені актори. Отож сповідь є каяттям, коли ми, відчуваючи Божий гнів, сповідуємо, що Бог розгніваний справедливо і Його не можна задовольнити жодними ділами.  Ми шукаємо милосердя через Божу обітницю. 

Такою ж є сповідь, згадана у Псалмі 51-му:"Одному Тобі я згрішив і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові своїй, бездоганний у суді Своїм" (Псалом 51:4), іншими словами: "Я сповідую, що я грішний і заслужив на вічний гнів, я не можу протиставити свою праведність, свої заслуги Твоєму гніву. Я також проголошую, що Ти - справедливий, коли судиш і караєш нас, що Ти чистий, коли лицеміри засуджують Тебе за несправедливість у каранні їх або осуді тих, хто його заслужив. Воістину наші заслуги не можуть протистояти Твоєму судові, але ми будемо виправдані якщо Ти виправдовуєш нас, якщо Ти вважаєш нас праведними через Твоє милосердя. 

Книга Злагоди 1580 року

Чому нам потрібна сповідь

Однією з причин, чому люди іноді не ходять до приватної сповіді, є те, що їм соромно говорити вголос про свої гріхи. Однак це ще не найгірше.  Сором триває лише мить, але наслідки гріха вічні.  Це не той сором, заради якого Христос воплотився, і заради якого Він помер.  Гріх - це набагато більша проблема, ніж сором.  Ви повинні добре усвідомити це.   

Сповідь цінна тим, що там Христос прощає гріхи, які нам важко пробачити і залишити біля підніжжя його хреста.  Сповідь призначена для будь-якого віку.  Ти не надто молодий, щоб сповідати свої гріхи, і не надто старий.  Спробуй.  Дай собі шанс.  Хай тебе не зупиняє почуття провини, сорому чи збентеження, і ти пізнаєш те, що є справжнім і благословенним даром від Бога.  Сповідь - це найкраще благословення для нашого повсякденного життя.

Проблема гріха не в тому, що він є таємницею, а в тому, що його наслідки не є таємницею.  

о.Пітерс

Господнє Вознесіння (нарис проповіді)

Текст з Писання: Євангеліє від Луки 24:44-53

44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. 46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. 48 А ви свідки того. 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти. 50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх. 51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись. 52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. 53 І постійно вони перебували в храмі, прославляючи і хвалячи Бога. Амінь.

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти.

Дорогі у Христі брати і сестри,

На початку Свого земного служіння, здійснюючи чудеса, Ісус Христос казав учням: “Не кажіть про це нікому!” Чому? Бо ще не настав час для  цього та ще важливішого проголошення. Однак  після воскресіння Ісуса Його послання учням було таким: “Ідіть і розкажіть усім про те, що ви бачили і чули,  і кожному створінню проповідуйте Добру Звістку про спасіння, аж до самого краю землі!”

Лука говорить, що Христові “потрібно було постраждати ”.  Іншими словами, Він повинен був виконати до кінця Свою працю щодо нашого викуплення і спасіння. І значення цього для нас таке – небесний Отець прийняв Його викупну жертву, підтвердив, що все, вчинене Ним, – досконале і вірне!  Воскресіння Христа дає нам тверду певність щодо того, що наші гріхи заради вчиненого Ним прощено! Саме цю найкращу, найвтішнішу, найціннішу для всіх людей Добру Звістку ми і повинні проповідувати усім довкола! Усьому світові! 

Наказ Спасителя Його учням, нам з вами, який Він звістив перед Своїм Вознесінням, такий: «щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши». Слово «каяття», по грецькому "метаноя" дослівно перекладається  як --- “змінювати розум, цілковито змінювати спосіб мислення”. Грецькі філософи вживали це слово для опису стану людини, коли вона цілковито відкидала те, чого дотримувалася перед тим. Новий Заповіт наповнює його іншим, біблійним змістом, який узгоджується зі старозавітним розумінням “каяття”, як повернення від поклоніння фальшивим ідолам до поклоніння правдивому Богові, від гріховного життя до абсолютного покладання на Бога, до цілковитої довіри Йому (Ісаї10:20; 30:15; Єремії 3:22; 25:3; Ісуса Навина 14:1-4; Єзекіїля 33:11 ). 

У Святім Писанні ми неодноразово чуємо Божий заклик до грішників. Бог каже: “Я...не прагну смерті несправедливого, а тільки щоб повернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати....” (Єзекіїля 33:11). “8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!” (Якова 4:8).

Каяття і прощення потребують у цьому світі всі, тому що “всі згрішили і позбавлені Божої слави”. Без каяття немає правдивого християнського життя. Тому Син Божий звертається словами про каяття, про християнське життя у каятті, до всіх людей! 

Дорогі брати і сестри, проголошення “каяття і прощення”, які здобуті  Ісусом Христом на хресті для нас і всіх людей є важливим місійним завданням Християнської Церкви.  Декому нині здається, що воно є застарілим. Але якщо ми уважно поглянемо довкола, то переконаємось, що це не так. У світі досі панують пожадливість, аморальність, ненависть, гнів, жорстокість, війни, ідолопоклоніння, відступництво, богозневага, фальшиві вчення, які проникають в усі сфери нашого життя різним шляхом. Слушно виникає питання: «Доки ж тоді нам слід проголошувати світові послання про “каяття і прощення”? Слово Боже каже нам робити це до тих пір, поки вознесений на небо Ісус Христос не повернеться вдруге щоб судити “живих і мертвих”.

 Апостоли Христа були  Його правдивими  свідками. Вони бачили Його служіння, хресну дорогу, розп’яття, воскресіння і вознесіння. Проповідуючи Його Євангеліє, вони доносили до людей не спотворений, а правдивий зміст Святого Письма і праці Сина Божого щодо нашого викуплення і спасіння. Свідчення апостолів нині підбадьорюють з нас. Святий Іван говорить: “1 Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, 3 що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом....” (1-е Iвана 1:1-3). 

Ми з вами, як і багато інших дітей Божих, не чули і не бачили Ісуса Христа на власні очі, на відміну від Його апостолів та учнів. Але ми бачимо і відчуваємо Його перебування серед нас нашою вірою, маємо здобуте Ним для нас на хресті прощення у Його Слові і Таїнстві. Ми “20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос” (Ефесянам 2:20).  Перебуваючи разом, «прославляючи і хвалячи Бога», ми передаємо їхнє свідчення далі і робитимемо це аж до кінця віку – бо так каже нам Спаситель! 

Дорогі брати і сестри, пам’ятайте, що ви, як християни, покликані ширити у світі Добру Звістку про те, які дивні діла вчинив наш небесний Отець у Христі. Славмо живого Бога, який вірний і завжди дотримує обітниць. Славмо Христа-Викупителя, який постраждав, помер, воскрес і вознісся, благословляє Церкву Своїм Словом правди, промовляє через неї до нас і щоденно присутній у ній у Слові і Таїнстві. Воскреслий і вознесений Спаситель відкрив нам очі, серця і розум. Він благословляє нас на поширення Його Євангелія! Нехай вас надихають і підбадьорюють слова Святого Василя Великого, який каже: “Що є знаменом тих, що їдять хліб і п’ють чашу  Господню? Весь час у пам’яті заховувати Того, Хто за нас помер і воскрес. Що є знаменом того, хто зберігає цю пам’ять? Жити вже не для себе, але для того, що за нас помер і воскрес”. Тримайте це знамено високо і гордо! 

Триєдиному Богові – Отцю, Сину і Святому Духові віддаймо всю шану, хвалу і поклоніння, нині і повіки. АМІНЬ!

Душпастирські нотатки під час Великого Посту

Наші гріхи прощаються заради Христа, як Жертви Примирення (Римлянам 3:25 – «Що Його Бог дав у жертву примирення через віру…»). Ця Жертва є корисною для нас, коли ми вірою осягаємо Боже милосердя, яке, згідно Божої обітниці є у Ньому (Христі) і репрезентуємо її проти Божого гніву та осуду. З такою ж метою написано в Посланні до євреїв: «Отож, мавши Великого Первосвященника…приступаймо з довір'ям» (Євреям 4:14,16). Іншими словами, апостол пропонує нам  приступати до Бога не з довірою до наших власних заслуг, але з довірою до Христа, як Первосвященника…» Бог потребує віри…

Книга Злагоди, 1580 року

Чи потрібна покута?

В силу своєї гріховної природи людина завше хоче долучитися до Божих обітниць власними зусиллями. У Великопісний час йдеться, серед іншого, про сповідь, каяття, прощення гріхів. По сповіді і каятті, ми чуємо як вустами священника Господь виголошує нам прощення гріхів. Те, що йде за цим далі - важливе. 

Чи потрібна за цим ще якась покута, добре діло, аби прощення гріхів утвердилось? Людям видається що потрібна, бо їх турбує певність щодо прощення, їм нерідко не досить короткого слова: "Відпускаються тобі твої гріхи в ім'я Отця, Сина і Святого Духа". 

Звернімося до Божого Слова.Чи накладав якусь покуту людям Спаситель, відпускаючи їм гріхи? Ніколи жодної. Бо Він сам став спокутною жертвою за гріхи всіх. Своєю владою Він прощав гріхи і запевняв про це кількома словами, в які нам треба вірити без жодного сумніву: Іди і більше не гріши! (Івана 5:14, 8:11). Цього досить, а далі - дякуємо Господу і з Його поміччю робимо все належне аби не грішити і уникати гріха. Крадій мусить покинути красти, обмовлювач - обмовляти, вживаючий ім'я Господнє надаремно - не робити цього.

Яка плата за каяття? (Єремії 7:1-7)

З християнської духовної/музичної спадщини. ч.1

На початку Великого Посту планую розмістити на своїй сторінці кілька християнських гімнів на 

цей період Церковного календаря з коротким описом до кожного.

Нинішній гімн зосереджується на каятті та сповіді, без котрих правдивого християнського життя не існує. Його зміст перекликається зі змістом покаянних Псалмів - 6-го, 32-го, 38-го, 51-го, 102-го, 130-го). Ми потребуємо каяття і сповіді не лише в час Великого Посту, а постійно, впродовж усього життя, всім серцем линемо до Спасителя, хочемо чути Його втішні  слова про прощення і милосердя, отримувати прощення у Святому Причасті. 

ПЕРЕД ТОБОЮ НА КОЛІНАХ (КАЯТТЯ І СПОВІДЬ)
ПРЕД ТЕБ, О, БОЖЕ...
Переклав з болгарської Тарас Коковський

Перед Тобою на колінах, стою, о Боже, зі слізьми,
Благаю – будь же милостивий і щире каяття прийми.
Почути радість дай і втіху і Свого не ховай лиця,
Щоб я біліший став від снігу і, вдячний, прославляв Отця.
Згрішив я - ніде правди діти, вчинив лукавство, заздрість, гнів,
І не дотримав заповіти, покірним бути не зумів.
Подай же, Боже, серце чисте і духа віднови в мені.
Вщаслив Своїм благоволінням тепер, завжди і по всі дні.

Коли легковажність - це згуба (нарис проповіді)

Біблійний текст: Євангеліє від Луки 13:1-9
1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пілат змішав був із їхніми жертвами.  2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?  3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! 4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі* й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? 5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! 6 І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов. 7 І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно? 8 А той йому в відповідь каже: Залиш його, пане, і на цей рік, аж поки я його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм, 9 чи року наступного плоду часом не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
* Силоам – евр.Шилоах – посланий, той, що спрямовує, водогін, жолоб для води. Джерело поруч з Єрусалимом на схід від нього.

Благодать, милість і мир вам від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри, 

Зі Святого Писання та історичних джерел нам відомо, що в часи панування над Палестиною та іншими провінціями римляни часто вдавалися до відвертої жорстокості, щоб приборкувати непокірних і тримати ізраїльтян у покорі.  Винних піддавали тортурам і карали, в тому числі, розпинаючи їх на хресті. Під час правління Понтія Пілата в Галілеї стався один випадок, який був настільки жахливим, що дійшов аж до наших часів, зокрема в оповіді євангеліста Луки. Якось Понтій Пілат віддав наказ покарати якихось галілеян. Їх було вбито в жахливий спосіб. Ймовірніше всього, це сталося під час святкування юдейської Пасхи. Лука каже, що Пілат змішав їхню кров з кров’ю жертовних тварин.
         Про це жахливе вбивство люди розповіли Ісусові. Вони були дуже налякані і занепокоєні. Вони хотіли знати, який злочин скоїли ці галілеяни і чому Бог допустив, що вони загинули такою страшною смертю? І тоді Ісус звертає їхню увагу на інші трагічні випадки, які сталися з юдеями.  На їхнє питання Він відповідає іншим питанням. Нагадуючи про інший випадок, що стався в Силоамі, Він каже юдеям: “А як щодо тих вісімнадцятьох, які загинули в Силоамі, бо на них впала башта, чи вони були більшими грішниками від тих, що живуть в Єрусалимі?” Далі Він каже до всього натовпу: “Кажу вам; коли не покаєтеся, то загинете всі так!”
Цими днями триває Великий Піст. В цей час церковного календаря ми щороку говоримо про каяття і прощення, про неймовірну ціну нашого викуплення, яку заплатив за нас Син Божий на хресті. Біблія вчить, що кожен, без винятку є грішником. Саме про це Спаситель нагадує нам у нинішньому євангельському тексті.  Немає значення, якими ми є грішниками і якими є наші гріхи – великими чи малими. Незаперечна правда полягає в тім, що, так чи інакше — ми всі є грішниками .  Кожен із нас через власні гріхи заслуговує на покарання. Кожен із нас порушував Божі Заповіді. І якщо би Бог щодо нас чинив так, як нерідко ми чинимо щодо Нього і Його Заповідей ми, – то падіння на наші голови башти, подібної до Силоамської, було б для нас великим щастям.  Справедливий і праведний Бог має повне право відплатити нам тим, на що ми заслужили. Але послухайте, що каже наш Спаситель: “Чи думаєте, що ті винні були більше за всіх, що в Єрусалимі живуть? 5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!”  Він закликає всіх до каяття.
           Слово Боже навчає: облиште думки про те, що ви не заслуговуєте на покарання за свої провини.  І коли ви каєтесь у гріхах воно скеровує вас до Христа розіп’ятого, щоб ви могли побачити і повірити в те, що за ваші гріхи заплачено кров’ю Божого Сина. Кару за ваші гріхи Бог поклав не на вас, а на Ісуса Христа!  Заради Нього небесний Отець не відплачує вам тим, на що ви дійсно заслужили. Натомість Він поклав гріх усіх вас на невинного, святого і безгрішного Христа, який не заслужив покарання. На голгофськім хресті Він пролив за вас Свою святу кров.  Вона не була змішана з кров’ю жертв. Кров Христа  стала безцінною жертвою за ваші гріхи.  Його хрест став тією вежею, котра не впала на голови бідних грішників, щоб знищити їх. Натомість, цей хрест став вежею, над котрою Христос вознісся на Голгофі над цілим світом, щоб спасти вас.
 Дорогі брати і сестри, пам’ятайте, що правдиве християнське життя – це життя, сповнене каяття. Але каяття також повинно мати плоди. Ними є життя у благословенних дарунках  Хрищення, яке змиває гріхи і рятує від диявола і смерті, перебування у Святому Причасті -  Тілі і Крові Ісуса Христа. Це також щоденне наповнення свого серця, вух і розуму Божим Словом – через Його слухання і вивчення, через молитву, духовні пісні і гімни, через переймання, насамперед, не гріхами інших людей, а своїми власними і сповідання їх, постійне пригадування Христових обітниць про те, що завдяки Його смерті на хресті наші гріхи прощено. Написано: «Кров Ісуса Христа…очищує нас від усякого гріха» (1Івана 1:7). 
Святий Дух дарує нам каяття і прощення через Божі засоби благодаті – Слово і Таїнство. В основі каяття лежить розуміння того, що ми мали бути покарані за власні гріхи, але Ісус Христос прийняв покарання на Себе, посівши наше місце і цим  викупив нас і врятував. Люди, які вважають, що не мають в чому каятись, насправді відкидають ті безцінні дари, котрими Христос рятує нас від Божого гніву і кари. Святий Іван каже, що такі люди чинять із Христа неправдомовця (1Ів.1:10), бо Він СПРАВДІ ПОМЕР ЗА ЇХНІ ПРОВИНИ, яких вони не визнають і за які не каються. Для них Слово Боже і Церква важать не надто багато. Їм завжди бракує часу для слухання і вивчення Божого Слова, хоч на інші повсякденні речі вони час знаходять. Молитва, читання Святого Писання, відвідини Церкви їм не приносять радості.
          Послухайте, що каже нині Господь: “Дерево не буде рости вічно. Садівник прагнув краще доглянути його, щоб воно вродило плоди на другий рік, але цього не сталось”. Фігове дерево у цій притчі – це Єрусалим. Виноградник, у якому воно росло – це Ізраїль.  Своєю притчею Ісус звертається до тих, хто не турбується належно про своє спасіння, про власні гріхи, бо вважає інших значно гіршими за себе. Через сорок років після смерті Божого Сина римляни дощенту зруйнували місто, котре відкинуло Його, як обіцяного Месію і Спасителя. Подібним чином, Божий гнів не забариться на тих, хто зневажає Бога та Його Слово сьогодні.
Дорогі брати і сестри, ніколи не намагайтесь думати таким чином – якщо Бог дав дереву ще один рік, – то я також можу ще один рік жити легковажно. Ніхто з нас не знає, коли він стане перед Богом. Чимало людей, життя котрих раптово обірвала епідемія короновірусу думали, що найважливіші в Божих очах речі можна відкласти на інший день, на якийсь слушний час. Але пошесть, котра стрімко увірвалася в їхні життя, звела все нанівець. Тому ніколи не кажіть: “Господи, дай мені ще рік і я стану іншим, буду вдячним,  молитимусь Тобі щодня. Ще трохи і я почну відвідувати біблійні заняття і вивчати Твоє Слово. Ще трохи і я почну привчати до Твого Слова і молитви своїх дітей”. Пам’ятаймо, що справедливий і праведний Бог дає дереву ще один рік не для того, щоб воно просто росло, але щоб воно зароджувало добрими плодами. Такими плодами має бути ваше власне каяття – визнання ваших провин, сповідання світові віри в Спасителя, побожне життя, в основі якого лежать Христові дари: Його Євангеліє, благословення Хрищення, Його Тіло і Кров у Святім Причасті.
Великий Піст триває. Небесний Отець хоче, “щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.” (1Тим.2:4).  Радійте у Господі завжди! Пам'ятайте, що час спасіння – це час нашого надто короткого земного життя і іншого часу не буде. Бог хоче, щоб дерево принесло добрий плід і Він піклується про це. Він дає Святому Духові час створити всередині нас каяття і віру через Його засоби благодаті. Він дає нам нагоду і можливість вивчати і досліджувати Його Слово, бути на богослужінні, чути слова про відпущення гріхів, отримувати Тіло і Кров Ісуса Христа у Святім Причасті для прощення гріхів і зміцнення віри. І коли ми цінуємо все це, то не стаємо кращими за інших, але визнаємо, що Божі засоби  благодаті є єдиними Божими дарами, які спасають грішників. 
Коли Господь каже: “кажу вам; коли не покаєтеся, то загинете всі...”, то Він не говорить Своїм слухачам, що вони цілковито уникнуть життєвих проблем і негараздів. Натомість, Він нагадує їм і нам, що “всі згрішили і позбавлені Божої слави”, але безкоштовно виправдовуються і спасаються, і прощаються заради Нього.  Він закликає до віри і довіри Його обітницям в те, що через те, що Він посів наше місце на хресті – ми, як прийде час, з Божої ласки посядемо разом з Ним місця у Царстві небеснім. 
          Хай ваше життя буде сповнене каяття і вдячності Богові за дарунок вашого викуплення і спасіння через віру в Сина Божого. Тіштеся Його Добрій Звістці про те, що Він викупив вас! Задля вас і задля мене, задля усіх грішників Він прийшов у цей світ і стався Людиною.  Знайте, що тільки з Христом, який живе в нас, Правдивою Виноградиною і Добрим Пастирем, ми можемо приносити добрий плід і перебувати в чудовім саду небесного Отця повіки. 

Йому одному, разом з Отцем і Святим Духом належиться вся слава, честь і поклоніння, нині і повіки.  АМІНЬ.

Великий Піст - час сповіді і каяття.

У цей час Чотиридесятниці просимо молитовно Бога, аби наше каяття і всіх людей було щирим і нелицемірним, щоб кожен, хто готується до сповіді, не лукавив перед всевидячим та всезнаючим Богом, щоб ті, котрі ще не каялись, таки покаялись, щоб щиро розкаяні принесли гідний плід каяття - злодії перестали красти і повернули вкрадене; обмовці і пліткарі визнали, що обмовляли і ширили плітки; перелюбники, що зраджували подружню обітницю чи жили без шлюбу; п'яниці і забіяки, що не дбали про своїх домашніх і кривдили їх; вбивці, що винні у великому злочині і повинні понести заслужену кару; хабарники, що зловживали своїм службовим становищем; лихословники, що ганьбилися, вживаючи сороміцькі та брудні слова і лайку; щоб кожен мав правдивий жаль за скоєні гріхи і не зневажав святі рани і кров Спасителя, який помер за нас і наші провини.

МОЛИТВИ КАЯТТЯ
***
Отче Небесний, Я згрішив проти Тебе і не гідний більше називатися Твоєю дитиною. Мені особливо шкода за (назвати гріх, який найбільше турбує саме зараз). Зі Свого великого милосердя Ти віддав у жертву Свого Однородженого Сина, щоб очистити мене від моїх провин. Заради Нього, Господи, милостивий будь до мене, грішного, і в радості Твого Святого Духа дай мені служити Тобі до кінця моїх днів. Амінь.
***
Господи, Ісусе Христе, з великої ласки Твоєї помилуй нас, що впали в тяжкі провини. З безмежного Твого милосердя очисти беззаконня наші, бо згрішили ми, Господи, перед Тобою, що один знаєш видиме і потаємне людського серця і єдиний маєш право відпускати гріхи. Серце чисте створивши нам, Боже, і духом могутнім укріпивши, радість спасіння нам показавши, – не відкинь нас від Свого лиця, а помилуй, як Благий і Чоловіколюбець, і аж до останнього нашого подиху дозволь нам славити і величати Ім’я Твоє. Бо Ти милосердям і чоловіколюбством Сина Твого Однородженого благословенний єси, разом із Пресвятим і животворящим Твоїм Духом Святим тепер і повсякчас і повіки віків. Амінь.
***
Всемогутній Боже, милостивий Отче! Я – нікчемна і грішна людина, припадаю до Тебе і визнаю перед Тобою всі свої гріхи і провини, що їх я поповнив своїми ділами, словами і думками. Ними я Тебе прогнівив, а через це заслужив собі дочасну і вічну кару. Всією своєю душею я каюся у скоєному. До Тебе, Боже мій, я приходжу зі своїми душевними тягарями і благаю Тебе: заради невимовних мук, страждань і смерті Твого улюбленого Сина, а Господа нашого Ісуса Христа, та з превеликого милосердя до усього людського роду, милостивий будь до мене, грішного, прости мені всі мої провини, зніми з мене кайдани гріха і ласкаво обдаруй мене силою Духа Святого, щоб я направився і відтепер Тобі одному служи і віддавав гідну честь і хвалу Тобі з Твоїм Однородженим Сином і Святим Духом нині і повіки віків. Амінь.

Молитва пророка Даниїла за народ

О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе,та для тих, хто виконує Твої заповіді! Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.  І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі…. Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою!  А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього, і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків…. Справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чинах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу… Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність…бо через наші гріхи та через провини наших батьків…народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць. І нині прислухайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею, ради Господа! Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення… Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже...
Книга пророка Даниїла 9:1-19