Основи віри: сповідь, каяття, Писання

У багатьох віршах Псалмів йдеться про сповідь, як от: "Я сказав був: признаюся в проступках своїх перед Господом, і провину мого гріха Ти простив" (Псалом 32:5). Така сповідь гріхів перед Богом є каяттям. Бо коли робиться сповідь Богові, вона повинна робитися серцем, а не самим лише голосом, як це роблять на сцені актори. Отож сповідь є каяттям, коли ми, відчуваючи Божий гнів, сповідуємо, що Бог розгніваний справедливо і Його не можна задовольнити жодними ділами.  Ми шукаємо милосердя через Божу обітницю. 

Такою ж є сповідь, згадана у Псалмі 51-му:"Одному Тобі я згрішив і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові своїй, бездоганний у суді Своїм" (Псалом 51:4), іншими словами: "Я сповідую, що я грішний і заслужив на вічний гнів, я не можу протиставити свою праведність, свої заслуги Твоєму гніву. Я також проголошую, що Ти - справедливий, коли судиш і караєш нас, що Ти чистий, коли лицеміри засуджують Тебе за несправедливість у каранні їх або осуді тих, хто його заслужив. Воістину наші заслуги не можуть протистояти Твоєму судові, але ми будемо виправдані якщо Ти виправдовуєш нас, якщо Ти вважаєш нас праведними через Твоє милосердя. 

Книга Злагоди 1580 року