Кіноіндустрія як засіб ідеологічного впливу

Цікавою ілюстрацією сутності московщини є новий російський кіносеріал "Софія". Головна його героїня - Софія Палеолог, що стала дружиною Івана ІІІ. Слід зазначити, що фільм знято дуже професійно, операторська робота чудова, чого не скажеш про більшість наших фільмів. Вміють :-) А чому? Тому що Москва вкладає в кіноіндустрію великі гроші. Галузь дуже прибуткова і важлива щодо ідеологічного впливу на загал. Україна тут пасе задніх. Так от, фільм начебто просто історичний, про московську давнину, але це не так, бо в ньому поміж іншим добре проглядається фігура новітнього "собіратєля земель русскіх" - Владіміра Путіна. Картина починається і завершується оповіддю про Івана Грозного... Автори серіалу не оминули вже знайомих загалові "родзинок", що так "мальовничо" змальовують сутність імперії - темрява у душах, схильність до насильства, жорстокості, катування, зради, прислужництва і підлабузництва (дещо з цього, на жаль, запозичили згодом і наші владоможці).Наприкінці так і проситься "Боже, царя храні!" :-) Додайте до цього послідовну московську політику щодо утвердження і захисту російської мови," руського міра" і матимете неабиякий ідеологічний коктейль для народних мас. Це лише один фільм, а їх продукують пачками. А ми? Ми далі пасемо задніх...Ось так... На фото: кадр із фільму.

Про сучасне українське кіно

Про сучасне українське кіно: не можу пригадати, щоб за останні 20 літ в Україні було знято гарний фільм для дітей чи казку, котру можна було б дивитись усією сім’єю. Як же набридли оті недолугі серіали, «трілери», «екшини» і їже з ними. Практично всі добрі та повчальні фільми для дітей і казки залишились нам у спадщину ще з радянських часів. Чому? Тому що тоді була така державна політика, а нині немає ніякої державної політики та ідеології щодо виховання дітей, молоді... Через те й виливають нам на голови казна-що з екранів, зомбують непотребом... А так хочеться потішитися гарним дитячим українським фільмом. Може діждемося колись?