Ще трішки вибраного з біографії Толкіна. У його дітей таки були незабутні спогади дитинства…
Щороку у грудні Толкін поєднував письменницькі та художні здібності, аби написати дітям листа від Різдвяного Діда. 1920 року, коли Джонові було три, а сім’я збиралася переїздити до Лідса, Толкін написав синові записку тремким почерком і підписав: «З любов’ю — Твій Різдвяний Дід». Відтоді він кожного Різдва писав такі листи.
З дуже простих на початку «листи Різдвяного Діда» стали розростатися, обростати новими персонажами, як-от Білим Ведмедем, що живе разом з Різдвяним Дідом, Сніговою Людиною — садівником, ельфом — секретарем на ім’я Ілберет, сніговими ельфами та ґномами, а ще — безліччю бешкетників-гоблінів, що жили в печерах під Дідовим будинком.
Кожного Різдва, нерідко в останню хвилину, Толкін писав листа про останні новини на Північному полюсі: від імені Різдвяного Діда — тремким почерком, від імені Білого Ведмедя — буквами, схожими на заголовні рунічні, або ж від імені Ілберета — плавним почерком. А тоді додавав малюнки, писав на конверті адресу (разом з підписами на зразок: «Доправити ґномом-кур’єром. Надтерміново!»), малював і вирізав надзвичайно реалістичну поштову марку Північного полюса. І нарешті він доставляв листа. Це могло бути кількома способами.
Найпростіший — покласти лист на камін так, ніби його вкинули через димар, або відтворити зранку дивні звуки, щоб їх можна було почути і щоб разом зі сніжним слідом на килимі вони були знаком того, що приходив сам Різдвяний Дід. Пізніше спільником Толкіна став листоноша, який зазвичай сам і приносив листи, — то як же ж діти могли в них не вірити? І вони справді вірили, поки не підростали і випадково або логічно додумувалися, що справжнім автором листів був їхній батько. Але навіть тоді нічого не казали, аби не порушити казки для молодших дітей.
Г. Карпентер, біографія Дж. Толкіна
ПС. Слід додати, що Толкіни були вельми релігійною родиною і поза сумнівом практикували усі різдвяні християнські традиціі зі Службою Божою, відвідинами церкви, тощо. А ще - у них були казки і чудові казкові оповіді, які конче потрібні нам усім, не лише в дитинстві.
