Значна частина спогадів відомого українського мовознавця, науковця, славіста, історика, мистецтвознавця - з німецьким корінням - Юрія Шевельова (Шереха, Шнайдера) охоплюють події в Україні у довоєнний, воєнний і повоєнний періоди (йдеться про ІІ світову війну, частково про першу). Мереживо постатей, подій, описів поглинає зацікавленого історією, суспільними, політичними та мистецькими перипетіями читача. За давньою звичкою читаю "з олівцем" у руці, отож хочу поділитися з вами низкою цікавих думок та висловів автора. А їх там чимало, зокрема, несподіваних, гострих, різких, відвертих, актуальних, слушних.
========================
Життя не було б життям, якби на нього не чатувала смерть.
Закон усякого суспільства - брехня і цензура на правду.
З усіх свідчень про дійсність найоб'єктивніші, найнезаперечніші є свідчення мови.
Час, поняття часу не дані людині з самого початку. Їх треба відкрити, і це мусить зробити кожен для себе. Мабуть, позачасове сприймання себе і світу характеризує дитину.
(Він) був дуже жадібний на людей у любив угризатися в кожного, поки не відкриє душі і думки...
В умовах суспільства, побудованого на несамовитій конкуренції і на прагненні прокласти собі шлях, знання інших у довкіллі (оточенні) дуже важливе, щоб знати кого і як можна використати.
Тоді лікарні ще мали елемент людяности, від якого тепер не залишилося нічого...
Переслідування євреїв у царській росії не було расове. Воно було виявом намагання знищувати всяку ІНШІСТЬ.
Законом життя -принаймні поза родиною - є прокладати собі шлях безглядно, у випадку потреби топчучи інших.
Це був справді апокаліптичний вступ до доби ленінського тоталітаризму, до панування державної машини, що мала перемолоти мільйони живих і зданих мислити людей на угноєння.
У людському суспільстві людина ніколи не була незалежною. Але віками плекано ілюзію незалежности, ілюзію пошани до іншого. В 20-му сторіччі для людини інші люди не існують. минув той час коли кожному казали добридень. Коли виходячи, і бачачи, що хтось іде за мною, я притримував двері для того другого. Якщо в мене розв'язався шнурок на черевику, щоб його зав'язати, я відходив убік, аби не перешкоджати іншим іти. Сьогодні ми кидаємо двері перед носом наступного, ми стаємо зав'язати шнурок посеред людського потоку. Інші не існують для мене. А це означає, що я не існую для інших...В основі всього лежить припущення неіснування інших, а значить неіснування мене самого.
Усі тіла маленькі. Відкриття 20-го сторіччя в том, що і мільйони людських тіл теж маленькі. Людина завжди вбивала, нищила.
У сірому місті не випадало бути кольоровим, люди мали стати сірими...
В кожній людині є запас зла, який вона/він мусить витратити на зовсім випадкові об'єкти. І ніякі суспільні лади, ніякі системи виховання проти цього нічого не вдіють.
Мова, якою говорять мільйони людей, не може бути некрасивою.
Чим сутужніше і скупченіше живуть люди, тим вони охочіше приймають заїжджих гостей, коли вони дістають великі помешкання - їхня гостинність зникає.
Українськість найбільше промовляла до мене через європейськість.
(Мати) шалено боялася за мене в ті часи, коли бути українцем стало державним злочином.
Ніяка чесна праця не принижує людину.
Ми можемо мати задоволення і з того, чого не розуміємо, І не лише в музиці. Треба тільки доброї волі.
Службовці повинні скласти іспит з української мови і культури (йдеться про українізацію у 20-х роках 20-го століття).
Освальд Шпенглер писав, що людина Заходу, Європи рветься догори, зводячи готичні собори і церковні дзвіниці, тоді як Азія розпросторюється по горизонталі. Радянські міста винищували те, що прагне вгору.
Світ не зносить геніїв, в ньому панували й пануватимуть посередності...Радянський режим користався з під'юджування посередностей проти талантів.
Система освіти була така, що засвоювали речі про літературу більше, ніж саму літературу.
Переклад не повинен бути буквальний...(Важливо) розуміти, що я перекладаю.
Кожен сумлінний вчитель вкладає частину самого себе в учнів.
Смерть важить більше від усіх промов...
Радянська система виробила кілька метод вивертати людину нутрощами назовні.
Телефон чудова річ, коли всі його мають.
У радянській державі новини існують не тоді, коли вони сталися, а тоді, коли народові скажуть, що вони відбулися.
(У війні для СРСР) усе було розраховане на безвартісність людського життя. Радянський Союз і цивілізація, честь і шляхетність - ці поняття не сполучаються.
Налітав на інакодумців, як молодий півник...
Тоталітарні режими мають блискучу здатність викорінювати цілі народи з історії…
Ляк породжує мовчання. Мовчання нависає над людською свідомістю й збільшує ляк.
Багато людей, особливо в націях, де сторіччя виробили рабську психологію, думають, що в складних обставинах, серед плетива заборон треба діставатися до мети задніми дверима, - я вірив у передні.
Дрібні душі завжди вміють отруїти існування тим, хто стоїть вище від них. Уколи ліліпутів завжди бувають дошкульні.
Заздрість властива багатьом акторам, можна сказати, що вона гніздиться в самій акторській професії.
Критерій справжнього високого мистецтва – робити глядачів щасливими.
В науці завжди є такі людці, які з наукою не мають нічого спільного.
.jpg)
