Щодо дієвості та впливу ООН. Наші кроки...

Що може нині ООН? Говорили-балакали... З одного боку начебто засвідчили позицію світової спільноти щодо анексії Росією Криму.... А вчора в Кремлі шеф ООН знову висловив лише "занепокоєння" і закликав Росію та Україну домовлятись, щоб усім не було страшно і було добре :-) Загалом, світ перебуває в очікуванні дій української влади... Є надія, що згодом хтось долучиться. Безперечно, нинішній український уряд став заручником ситуації... Його можна і слід критикувати, але ще краще - вживати кроків для його ефективнішої роботи до найближчих виборів. Допустити безвладдя та хаос нині, - означає втратити Україну повністю.

Стукайте і відчинять!

Лупати скалу треба день за днем і Господь поблагословить плодами. Ось статистика відвідувань мого подкасту лише за один день - 18 лютого 2013 року. Люди таки слухають і скачують проповіді та інші матеріали. Богові хвала за все!

Проблеми з відео в Google Chrome

Віднедавна в мене розпочалися проблеми з переглядом відеофайлів в режимі онлайн за допомогою переглядача Chrome. Надто очевидні ці проблеми при перегляді відео на сервісі YouTube. Начебто достатня швидкість передачі даних і т.п., а відео йде ривками, спотворюється звук. Поцікавився, чи є подібні негаразди в інших користувачів Інтернету. Виявилось, що є, зокрема при перегляді відео в повноекранному режимі. Проблема криється в AdobeFlash - він конфліктує з встановленим у Chrome плагіном для перегляду відео. Іншими словами - перед нами очевидна боротьба конкурентів :-) Труднощі з відео спричинилися до того, що деякі користувачі Chrome почали віддавати перевагу іншим переглядачам, як от IE, Firefox. Мені допоміг такий "рецепт":
1) видрукувати в рядку пошуку Chrome команду - chrome://plugins і натиснути Enter. У головнім вікні переглядача з'явиться інформація про встановлені додатки.
2) У верхній частині вікна, праворуч, натискаємо "Деталі", при цьому біля кожного додатку бачимо детальну інформацію про нього.
3) Шукаємо модуль, в кінці якого міститься pepflashplayer.dll. В мене це тут:
AppData\Local\Google\Chrome\Application\23.0.1271.64\PepperFlash\pepflashplayer.dll
4) Вимикаємо вказаний модуль.
5) Перевантажуємо переглядач Chrome.
6) Пробуємо ще раз вийти на сторінку з відео і переглядаємо його. Тепер все гаразд.

"Нова хвиля" або нецензурщина на ТБ

За останні роки наше телебачення зробило великий поступ у справі "наближення до народу". Власники, продюсери, режисери телеканалів та програм з року в рік роблять дедалі "сміливіші кроки" в бік сумнівної моралі та словоблуддя. Вухо прискіпливого слухача страждає не лише через недолугу українську мову ведучих телепередач, але й через відкрите нехтування приписами елементарної етики поведінки та вживання нецензурних слів. Практично в кожній розрекламованій нині передачі можна почути лайливі слова від її учасників, або що ще гірше  - від ведучих! Іноді їх маскують відповідним сигналом, таким собі "піканням", але це трапляється не завжди. То ж слухачам і глядачам доводиться слухати нецензуршину відкрито, а оскільки це нерідко стається між 9 ранку і 9 вечора, то аудиторія слухачів значно ширша - це дорослі і діти.  І знаєте, що найгірше - багатьом нецензурщина подобається, бо вони звикли до неї в повсякденному житті, вважають її вживання припустимим, ба, навіть доречним в певних випадках (мовляв, існують ситуації, в котрих обійтись без лайливих слів просто неможливо). Лаються не лише на телебаченні. Лаються також літератори і журналісти, блогери і учасники форумів, лаються прості люди і заможні, безхатьки і посадовці. І всім весело, приємно, "драйвово"... Але ж тут треба плакати, а не сміятись...Слово - не горобець. Промовлене слово дається взнаки, приносить відповідні плоди. Господь каже, що за кожне слово дамо звіт: "Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!" (Матвія 12:36). Що робити? Триматися поради Божого Слова: "...що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, думайте про це!" (Филипян 4:8,9).

Населення і народ

Напередодні нового навчального року низка областей на Сході вирішили підготувати для громадян подарунки у вигляді підручників для шкіл російській, утвердження російської мови як регіональної. Без сумніву, все було сплановано заздалегідь –  на місцях лише чекали наказу до виконання. Як блискавично 10% «пригноблених» вирішують долю 90% !
Коли бачиш, як «щирі українці» у вишиванках з піною на губах доводять, яким великим благословенням для держави є прийняття нового мовного закону, як слід конче враховувати потреби утиснутих українізацією російськомовних громадян (про інших згадують вряди-годи задля годиться), то починаєш краще розуміти, як зраджували свої своїх в усі часи національно-визвольного руху. Найпідлішими та найпідступнішими зрадниками завжди були «свої». Біда ще й у тім, що більшість з тих, хто нині так палко обстоює запровадження російської мови в усіх сферах і утвердження її як другої державної, є за національністю УКРАЇНЦЯМИ, однак зрусифікованими, перемеленими системою, збанкрутілими духовно, без роду та племені! Візьмемо для прикладу бодай перепис населення 2001 року – 77,8% громадян підтвердили, що вони є українцями! А що виходить на ділі? Значна частина тих, що засвідчили своє українство, насправді його зреклися.  Ми так часто бідкаємося, що люди, мовляв, не винні – їх нищили, русифікували. Але це не так – винен кожен, хто зрікся, хто зрікається нині заради тимчасових привілеїв, кому байдуже якою мовою розмовляти аби було що їсти й пити і ніхто не зачіпав. Лише подивіться на прізвища «наших» поборників російської мови  - всі вони, практично, українські! Оце і є результат 400 літньої боротьби Російської імперії проти України та української мови. Є народ, а є населення. Населенню ще треба стати народом, а цей шлях тернистий. Можливо, що населення так і не стане народом. Для цього необхідні почуття національної гідності, воля до творення держави, провідники, наділені відповідальністю, довірою народу, мудрістю та совістю, не скомпрометовані лицемірством і брудними оборудками. Можливо має рацію Галина Пагутяк, коли стверджує, що закон про мови збудив сплячих і розворушив суспільство. Наші біди, так само як і звитяги, започатковані в минулому. Звинувачувати колишніх керманичів народу нині доволі легко, але опинитись на їхньому місці мало хто б хотів.  Тарас Шевченко писав: «Як-би то ти, Богдане п'яний...». Так, якби... Але історію не повернути вспак…Стільки різних «чому?» виникає при думці про наше сьогодення і минувшину! Начебто й не бракувало в нас героїв, вождів, нагод і можливостей – однак не склалося… Одвічний розбрат, брак єдності, зрадництво, гонитва за привілеями і вигодою для себе таки зробили свою чорну справу – гідної української держави досі немає, не зважаючи на принесені на вівтар боротьби за незалежність жертви і ріки пролитої крові. Свого часу «великий брат»  з Півночі так міцно стиснув «малоросів» у обіймах, що останні звиклися і почали вважати оте існування за благоденствіє (на щастя не всі!). М.Драгоманов закликав: «З Північною Руссю не ламати союзу!» Навіть універсали Центральної Ради містили недвозначні твердження про те, що Україна в жодному разі не прагнутиме остаточно покинути обійми «братньої Росії». Перший універсал стверджував: «Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською...».  Другий універсал закликав: «творити нове життя України на добро всієї революційної Росії... Ми, Центральна Рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії...ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України...». Третій універсал продовжував: «в ім'я рятування всеї Росії, оповіщаємо...». Ось такі справи...  Тому зросійщене телебачення вимкніть, візьміть до рук добру українську книжку, послухайте гарних українських пісень, а ще краще заспівайте самі – на зло всім ворогам і не наступайте на ті ж граблі. Утверджуйте своє українство повсякденними справами.  Не будьте байдужими. Думайте про те, яка країна дістанеться у спадок нашим дітям та онукам. Нині це вирішуєте ви! І як говорить Андрій Охрімович: «Любіть Україну, тримайте порох сухим».

Бійтеся "докторів наук" :-)

На думку Семена Глузмана, нині в Україні сотні фіктивних "докторів наук", подібних до сумнозвісного А.Слюсарчука ("доктора пі"). С.Глузман зауважує: "Потрапивши до рук якогось доктора наук нині ви не можете бути впевнені, що перед вами не ще один "слюсарчук" :-) То що робити? :-)

Великий українець - Богдан Гаврилишин

Львівський часопис "Високий замок" розмістив на своїх шпальтах цікаве інтерв'ю з відомим у світі доктором економіки, великим українцем і патріотом своєї батьківщини Богданом Гаврилишиним. Повністю матеріал можна прочитати ТУТ. Ось витяг з нього:
==============
Якщо говорити про Україну, - ситуація виглядає дуже поганою. І я тішуся, що вона аж така погана, бо це означає, що реакція на те погане прийде швидше. Люди, які при владі, не зуміють провести процесу трансформації України. Нормальна держава має всього чотири характеристики: справжня політична свобода, добробут для усього населення, а не тільки для певних кіл, соціальна справедливість. І наостанок - розуміння того, що з природою треба жити у симбіозі, а не руйнувати її. У світі мало держав, які можна назвати нормальними, але саме від них нам треба вчитися. На жаль, люди, що були чи є при владі, не хочуть, не вміють, не знають, як це - зробити державу нормальною.