Відпадання від Бога має наслідки

Існує старе і мудре батьківське правило: якщо ви залишаєте своїх дітей самих, а згодом нічого не чуєте, то, ймовірніше за все, коїться щось кепське. З цієї причини батьки повинні мати очі на потилиці і очі, які можуть бачити за кутами і крізь стіни.  Але навіть і тоді я не впевнений, що цього достатньо, і я пригадую дурниці та безрозсудні вчинки, які ми з братом чинили в дитинстві. У нас і наших батьків на доказ цього є шрами (психічні та емоційні). Отож, якщо ви стурбовані віддаленням суспільного життя від Бога і християнства, то це нічим не відрізняється від випадку з дітьми, які роблять те, що не повинні робити, навіть якщо вони роблять це тишком-нишком.
о.Л.Пітерс

Наші вуста і негаразди

Щоденно чуємо нарікання загалу на брак чи відсутність спокою, добра,  благополуччя тощо. Та чи багато людей пов'язують негаразди зі своїми вустами? Певен, що мало. Поміркуймо над тим, що виходить нині з людських вуст -   добре, чеснотне, чисте, шляхетне, побожне чи огидне, брудне, негідне, сороміцьке? Схоже на те, що останнє нині суттєво переважує перше на шальках терезів. І воно не просто розчиняється у просторі, а чинить згубний вплив, завдає непоправної шкоди, руйнує людське єство та суспільство. Та найгірше - його денно і нощно чує Господь, який бажає нам добра і благословення, дає нам хліба насущного, провадить і оберігає. Як же Йому бідному прикро чути з людських вуст не хвалу і подяку, а брудну лайку, котрої вже не цурається ані простий люд, ані політики, ані митці, ані журналісти.

Еволюція світу

Коли люди кажуть, що світ розвивається, змінюється, а суспільство еволюціонує, то це зовсім не означає, що всі належно усвідомлюють кінцеві наслідки цих процесів, надто, якщо вони власноруч поглиблюють прірву, що постає між людством і Творцем.

Зручності і вигоди є бажаними здобутками людства, котре заради них приносить в жертву Божі заповіді.

Ставлення людини до вчинків, слів, речей визначається, зокрема, тим, перед ким вона відповідальна, хто для неї є суддею вчинків, дій, слів. Для одних це люди, загал, совість, власне еґо, усталені "правила", для інших - Бог, Його Слово, Заповіді, визнання Його вищим Суддею, перед котрим усі дамо звіт. 

Душпастирські нотатки

Чим, серед іншого, добре прислужилася суспільству Реформація Церкви 16 століття? А тим, що завдяки їй запроваджувалося серед загалу правило, згідно з яким побожність віруючих поширюється на все їхнє щоденне життя, зокрема під час виконання ними своїх обов’язків за фахом. Іншими словами, чи ти ремісник, чи суддя, чи міський голова, чи вояк, чи фермер тощо - виконуй свою працю сумлінно і побожно. Загалом це можна і треба застосовувати до будь якого фаху. Побожність, звісно ж, передбачає дотримання Божих заповідей і цурання непобожности. Натомість люди часто нехтують цим з різних причин, почасти заради догоджання загалові, через острах втратити заробіток, через небажання виглядати серед загалу «білою вороною». Віра вимагає вибору і то не будь якого, а того, що є добрим не в очах грішного загалу, а в очах Господніх.