Папіруси з Оксірінха

Це один із найдавніших у світі збережених текстів Нового Завіту, знайдений в околицях єгипетського поселення Аль-Бахнаса (давній Оксірінх). Написаний давньогрецькою "койне". Дослідники датують його 1-2ст по Різдві Христа.  На цьому крихітному шматочку парусу (розміром 9×6 см) збереглися окремі слова з Євангелія від Івана (Івана 18:31-33)... Повний текст такий:  
▼"31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?"
 

На зворотному боці папіруса - окремі слова з Євангелія від Івана 18:37-38.
Повний текст такий: 
▼"37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої."

Папіруси з Оксірінха

Єгипет, поселення Аль-Бахнаса (давній Оксірінх, що означає "місто гостроносих риб"), розташоване в мухафазі (губернаторстві) Аль-Мінья, приблизно за 160 км на південь від Каїра. Це західний берег каналу Бахр-Юсуф (Шлях Йосипа), який відгалужується від Нілу і живить оазис Фаюм. Нині ці терени відомі своїми ісламськими пам’ятками та кладовищем, яке називають "містом мучеників" (через битву під час арабського завоювання), але під землею воно досі ховає таємниці античного світу. Це також відома у світі археологічна місцина, у якій іспанські археологи виявили гробниці часів Птолемеїв та Рима. Саме тут, у пісках на околиці містечка, понад 100 років тому виявили тисячі папірусів, серед яких був і лист Іларіона, та найдавніші уривки Євангелій. 

▼Автор листа: Іларіон (Hilarion) — ймовірно, робітник або ремісник (деякі дослідники його називають солдатом, але точних підтверджень його військового статусу в тексті немає). Вочевидь, він поїхав до Александрії на заробітки. 
▼Адресат листа: Аліс (Alis) — ймовірно дружина Іларіона (у листі він називає її "сестрою", що було поширеним, ніжним звертанням до дружини в Єгипті у ті часи).
▼Дата листа: 17 червня 1 року до Різда Христа. 
▼Мова листа: Текст написаний давньогрецькою мовою (койне). Це «народна» грецька мова, яка стала міжнародною після завоювань Олександра Македонського. На ній написаний Новий Завіт. 
▼Стиль листа: Іларіон пише простою мовою, місцями з помилками, що свідчить про те, що він, ймовірно, диктував лист писарю або сам був не надто освіченим. 
ПЕРЕКЛАД ЛИСТА: 
«Іларіон своїй сестрі Аліс шле найщиріші вітання, а також моїй пані Бероус [ймовірно, теща або інша родичка] та Аполлонаріну [їхній син].
Знай, що ми все ще перебуваємо в Александрії. Не хвилюйся, якщо всі повернуться [додому], а я залишуся в Александрії. Я прошу і благаю тебе піклуватися про малюка і, як тільки ми отримаємо платню, я надішлю її тобі.
Якщо ти, на щастя, народиш [до мого повернення], якщо це буде хлопчик — залиши його, якщо ж дівчинка — викинь її.
Ти писала мені: "Не забудь мене". Як я можу забути тебе? Прошу тебе, не хвилюйся. 29-й рік Цезаря, 23-й день місяця Паїні" 

[себто це 17 червня 1 року до РХ.]. 
КОМЕНТАР:
Лист з одного боку дуже зворушливий. Іларіон любить свою дружину, турбується про неї ("Як я можу забути тебе?"), надсилає їй гроші та піклується про їхнього вже народженого сина. Однак, з іншого боку, тут містяться вельми жорстокі слова, примаймні для нас нині. Іларіон пише: "якщо дівчинка — викинь її" (давньогрецькою: ἐὰν ᾖ θήλεα, ἔκβαλε), що є прямим історичним свідченням звичайної практики "виставлення" немовлят в часи Римської імперії. Римський батько мав право вирішувати долю новонародженої дитини. Дівчатка вважалися "тягарем" (для них був потрібен посаг), натомість хлопчики були майбутніми годувальниками. "Викинути" означало залишити дитину на на вулиці або в храмі, де вона або помирала, або її забирали, почасти у рабство. Ось такі поганські звичаї Риму, без ілюзій і прикрас. 
НА ФОТО: Мапа Єгипту із зазначенням розміщення Аль-Бахнаса, папірус з текстом листа Іларіона.

Про Стрітення Господнє і свічки

 У День Господнього стрітення, як це завше буває, ЗМІ частіше пишуть про те "що можна і не можна", про "стрітенську свічку" та її "виняткові властивості" тощо,  - але не про правдиву сутність цього величного свята. Загляньмо до Біблії і прочитаймо, що там сказано про цю подію:

"22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, 23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, 24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. 25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. 26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. 27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, 28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: 29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, 30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє, 31 яке Ти приготував перед всіма народами, 32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!"

Євангеліє від Луки 2:22-32

Де тут йдеться про стрітенську свічку? Про обереги? Ніде. Єдині світильники, які там горіли традиційно і постійно - у Єрусалимському храмі . 

То на що слід звертати увагу, коли йдеться про Стрітення Господнє? На Спасителя нашого і цілого світу - Ісуса Христа. Бог об'явив Його праведному Семену того дня, як він взяв на руки Дитя Марії, а нам - коли Він просвітив нас Своїм Святим Словом, обмив нас купіллю відродження і вилив на нас Свої дари благодаті у Таїнстві Святого Хрищення. Стрітення скеровує нас до Правдивого Світла  - Сина Божого. Ми дякуємо Господу Святому Духові, який просвічує і освячує нас, приходячи до нас разом зі Словом Божим. А свічі - у церкві чи вдома лише нагадують нам про Христа, який є правдивим Світлом, про Слово Боже, яке є Божим світильником на нашій життєвій стежці. Нас рятує, спасає, благословляє, оберігає ніщо інше, а лише Господь, Його вічне і живе Слово, яке ніколи не минає.

Молитва до Дня Господнього Стрітення

Господи наш Ісусе Христе! Вилий милостиво на нас Твого Святого Духа, Який був із праведним і благочестивим Семеном, що був припроваджений Ним до храму того дня, коли Твої земні батьки принесли Тебе туди на сороковий день по Твоїм Різдві. 

Ми приходимо до Тебе, - правдивого Світла, Дороги, Правди і Життя, нашого єдиного Викупителя і Спасителя з молитвою хвали і подяки і просимо: «Дай нам щирої і живої віри, що чинна любов’ю і покладається на Тебе без жодного сумніву. Освяти і просвіти Твоєю вічною правдою нас, Україну і весь український народ!»

Господи наш, наповни нас Твоїм Святим Духом, щоб наша віра і любов до Тебе зростали і плекалися нами повсякчас. Зміцни нашу віру Твоїми дарами благодаті. Хай серед нас сяє незгасне світло Твого Євангелія. Хай воно і Твоя мудрість провадять нас скрізь, і наповнюють нас Твоїм правдивим миром. Дай нам сили нести наші життєві хрести і сміливо звіщати світові Твою Добру Звістку про спасіння, прощення гріхів і життя, яке Ти приготував для всіх народів та племен на землі.  Заради Твого святого Ймення, амінь.