пʼятниця, 2 жовтня 2026 р.
четвер, 1 жовтня 2026 р.
Хроніка Першої світової: 1917 рік, Галичина, Тернопіль.
Бої за Тернопіль — Фільми Німецького федерального архіву
середа, 30 вересня 2026 р.
Magic Seasons (cover version)
понеділок, 28 вересня 2026 р.
субота, 26 вересня 2026 р.
пʼятниця, 25 вересня 2026 р.
середа, 23 вересня 2026 р.
Подяка від мене
людей Божим Словом, спілкуванням, музичними композиціями. Дякую всім за добрі слова і відгуки про мій музичний доробок, які тішать серце і душу, бо ж митець творить не лише для себе, а й для людей. Щиро запрошую принагідно скористатись лінками на деякі ресурси, деможна слухати мої пісні та композиції. Хай Господь тримає нас усіх під опікою. Наближаймо перемогу разом!
https://music.apple.com/us/artist/taras-kokovskyi/1886721783
Boomplay
https://www.boomplay.com/artists/EQLo9-NIULgACsRq4jXwB5hk?from=search&srModel=COPYLINK&srList=WEB&share_content=artist&share_channel=copylink&share_platform=web
YouTube Music
https://music.youtube.com/@taraskokovskyi56?si=11HwNNJpqpArSWFW
TikTok
https://www.tiktok.com/@zahidniak56?is_from_webapp=1&sender_device=pc
Spotify
https://open.spotify.com/artist/6W25OWV0gVWZvVsCamW3lm
Amazon
https://www.amazon.com/s?k=kokovskyi
YouTubeVEVO
https://youtube.com/@taraskokovskyivevo?si=Bw9Y8Hsb6qOeuXjp
вівторок, 22 вересня 2026 р.
Зі спогадів Ольги Кобилянської
Молодість тішиться всім, буває на все радо приготована і чудово легкодушна.
Майже кождий мій нарис має щось із справжнього життя в собі...Все, що робило коли зо зверхнього життя глибше вражіння на мене, переробляла моя душа, бо інакше не можу се сказати, - і я вкладала се на папір...З людей знайомих майже жодне не впливало на мене так,щоб я від їх особистого впливу писала. Я писала, коли любила,писала,коли терпіла, писала коли не находила вдоволення знадвору бажань своїх особистих,коли бачила кривду,заподіяну так людям,як звірятам,цвітам і птахам,писала,коли переймалася великими ідеями про визволення жінки...
Була така голодна на книжки, що не можу Вам се описати.
Я любила народ і люблю його до сьогоднішньої хвилі,і дивлюся на нього тими самими очима,що на деревину,цвіт і всю живучу часть природи...Де є народ, там і культура й сила буде, - де його нема, не буде й биту тієї нації.
Ніколи не чув ніхто в моїй рідні скарги з моїх уст, чи я була щасливою або й ні. Щоправда, не раз держала мене амбіція чи гордість,в тяжких сумних хвилях...ніколи не жалілася я навіть перед найліпшими приятелями про те,що мене гнуло додолу,- а сьогодні, сьогодні мені так добре з тим. Одна праця,одне перо,ба власне моє я зробило мене тим,чим я є - робітницею свого народу. Може в дечім і не зрозумілою,в дечім слабшою, як інші, а все-таки робітницею.
Ольга Кобилянська. Про саму себе.
1922р
LE TEMPS RÉVOLU