Відлітають хмари в сиву осінь (романс)

Саме нині, 15 квітня, до батькового 90-річчя, ми домовились з п.Ярославом Чорногузом оприлюднити відеокліп з піснею, яку я написав колись на слова його батька, знаного українського письменника Олега Чорногуза (1936-2022). Листувались з Ярославом, обговорювали проект, ділилися думками. Його приятель Віктор Охріменко підготував відеоряд до пісні. Все, наче складалося добре, як раптом надійшла сумна новина про кончину Ярослава (1963-2026), до того ж це сталося того дня, коли помер ще один мій приятель. Нині, виконуючи наш з Ярославом задум, оприлюднюю пісню. При кінці відео додав кілька слів присвяти Олегу та Ярославу Чорногузам, батькові та синові. Світла їм обом пам'ять.

===========================

ВІДЛІТАЮТЬ ХМАРИ В СИВУ ОСІНЬ

Текст: Олега Чорногуза (1936-2022)

Музика, виконання, аранжування: Т.Коковського

Відео: Віктора Охріменка за участі

Ярослава Чорногуза (1963-2026)

Відлітають хмари в сиву осінь,

Як і наші золоті  літа…

Я ж тебе кохаю, мила, досі -

Ти  для  мене й досі молода.

Я ж тебе сьогодні, в день святковий,

Коли ти забула... скільки літ …

Відведу у дивний світ казковий  -

У бентежний.., неповторний світ…

А літа  летять у сині далі…

Облітає листя у саду,                          

Я тебе у радості й печалі

Ще ніжніше люблю, молоду. 

І як в день весняний, світанковий,

В  своїм серці  пролісків  нарву…

Ти повір, кохана, це не спомин - 

Я  тебе  кохаю   наяву.

То було…немовби тільки вчора

Перед нами в мріях цілий світ,

Хто кохає – той живе без горя

В шістдесят і в дев’яносто літ…

За вікном бентежить сива осінь,

І ясна всміхається печаль.

Я ж тебе люблю так щиро й  досі,

Що мені і юності не жаль…

День, який знищив сумніви! (Луки 24:1-12)

Суд на Голгофському пагорбі

 

Молитва на Страсну П'ятницю

Господи наш Ісусе Христе, Викупителю і Спасителю, Агнцю Божий, що був заколений за нас і всіх грішників. Нині ми приходимо до підніжка Твого хреста з каяттям і жалем, і в покорі та послусі сповідуємо, що Ти прийняв на Себе наші провини і прийняв кару за наші гріхи, зцілив нас своїми святими ранами. 

Ти був розіп’ятий за нас і всіх грішників, зазнав невимовних страждань та мук, наруги і глузування від Ірода, несправедливості суду Каяфи та Понтія Пілата. На Твою святу і невинну голову було покладено терновий вінець. За наші гріхи було проколено цвяхами Твої руки та ноги і пробито Твій бік списом. За наші переступи Твої вуста скуштували гіркоту оцту та жовчі.  

Господи, яку велику ціну Ти заплатив за наші гріхи – ціну Твого життя! Дивлячись на Твоє розп’яття, ми бачимо перед собою Агнця Божого, який приніс Себе в жертву, назавжди викупивши підзаконних. Твій святий хрест для нас – це джерело надії, радості і втіхи. Разом з апостолом Павлом ми промовляємо: «Я розіп’ятий з Христом…, а що живу в тілі тепер – живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив і видав за мене Самого Себе» (Послання Павла галатам 2:19,20). 

 Господи, поблагослови, щоб проповідь про Твій хрест, Твої святі рани, наше викуплення Тобою і спасіння ширилася цілим світом, притягуючи людей до Тебе, щоб вони могли жити з Тобою і для Тебе повіки. Амінь.