понеділок, 20 квітня 2026 р.
Божі ознаки воскресіння і життя
Душпастирські нотатки
Єдиним вірним, певним, незмінним щодо проводу, опіки, супроводу у життєвих негараздах і випробуваннях є Господь. Людина мінлива і хитка, вона схильна легко змінювати погляди і думки під впливом викликів і обставин. Бог же не змінюється ніколи, як і Його Слово. Незмінними завжди є Його обітниці і постанови. Він ніколи не підлаштовує їх під часові обставини, як це роблять люди, бо сам є поза часом. Незмінність є Божим атрибутом, рисою, що притаманна лише Творцеві. І це чудово, що в мінливому і непевному світі є певні, надійні, незмінні речі, пов'язані з Богом, на котрі можна покладатися без жодного сумніву...
Який день тижня перший?
Який день тижня традиційно вважається першим, що ним розпочинається тиждень? У нас це понеділок, чи не так? А що говорить Боже Слово? В останньому розділі Євангелія від Матвія читаємо: "Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб" (Матвія 28:1). Йдеться про Господнє Воскресіння. Отож Святе Писання називає першим днем тижня неділю. Це вельми показово: в неділю ми йдемо до церкви, слухаємо там Боже Слово, молимось, сповідаємося, причащаємося, дякуємо Господу - і з цього розпочинається наш тиждень, а далі йдемо до праці, провадимо свої щоденні справи, і водночас розважаємо у серці над Божим Словом, як це робила Богородиця. Про перший день тижня у Святім Писанні згадується також в інших місцях:
субота, 18 квітня 2026 р.
Благодать Божого прощення!
Одна з найвеличніших і найблагословенніших Божих рис - Боже милостиве прощення. Людина нерідко пам'ятатиме до кінця життя чиюсь хибу, провину, спотикання життєве, помилку, скоєну навмисно чи ненавмисно, постійно нагадуватиме про це, тицятиме нею під ніс і докорятиме, натомість Бог єдиний, хто не дорікатиме нам за провину знову і знову до скону, не згадуватиме нам прикрого безконечно, не сипатиме нам сіль на рани, а заради Христа виявляє що нас таке незбагненне милосердя, від котрого завмирає серце, душа сповнюється невимовної втіхи і прибитий горем та розпачем встає, підноситься, щоб жити далі і щодня дякувати Богові. Воістину недовідомі шляхи Господні.