Віра, заслуги, виправдання

Віра є річчю, котру Бог проголошує праведною, додаючи, що вона залічується нам безкоштовно, і каже, що вона не залічувалася б нам задарма (з благодаті), якби була нагородою за діла. З цієї причини Він (Бог) відкидає також заслуги моральних діл. Бо якби виправдання перед Богом давалося за них, то віра не залічувалася б нам у праведність без діл. 

Книга Злагоди, 1580 року. 

ПС. Святий Павло каже: "Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився" (Ефесянам 2:8-9). Ми виправдані "кров'ю Христа" (Римлянам 5:9).

Качка і диявол

Повчальні християнські оповіді...

ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy

Переклад з англійської Т.Коковського, 2023

Якось маленький хлопчина з сестрою гостювали в бабусі та дідуся на фермі. У хлопця була рогатка і він вирішив трохи повправлятися у стрільбі в лісочку поблизу, але жодного разу не зміг потрапити в ціль. Трохи збентежений, він повернувся на обійстя. Дорогою він побачив бабусину домашню качку, хутко вийняв з кишені рогатку, прицілився і влучив їй прямо в голову. За мить качка спустила дух. Від несподіванки хлопець налякався і засмутився. 

Він хутенько сховав мертве качине тіло в купу дров за хатою, оглядаючись, чи бува хтось не спостерігає за ним! Натомість його сестра все бачила, але промовчала.

Наступного дня по обіді бабуся сказала до онуки: «Саллі, давай помиємо посуд». Але Саллі відповіла: «Бабусю, Джонні сказав мені, що дуже хоче допомогти тобі на кухні». Проходячи повз брата, вона пошепки промовила йому: «Пам’ятаєш про качку?» Отож Джонні чемно помив посуд.

Згодом, того ж дня дідусь запитав, чи не хочуть діти піти порибалити, на що бабуся зауважила: «Вибачте, але мені потрібна Саллі, щоб допомогти приготувати вечерю». Саллі лише посміхнулась і сказала: «Все гаразд, Джонні сказав мені, що він хоче допомогти». І прошепотіла йому на вухо: «Пам’ятаєш про качку?» Тож Саллі пішла рибалити, а Джонні залишився допомагати бабусі знову.

Це відбувалось впродовж кількох днів, допоки Джонні вирішив, що далі терпіти знущання сестри вже не може. Отож він прийшов до бабусі і чемно зізнався, що позбавив качку життя. Бабуся обійняла його і сказала: «Любий, я знаю. Я в той час стояла біля вікна і все бачила, але тому, що я люблю тебе, я тобі пробачила. Мені було цікаво, як довго ти б міг дозволити Саллі робити з cебе її раба». 

ВИСНОВОК: 

Що б не сталося  у вашому минулому, що б ви не зробили (брехня, обман, страх, шкідливі звички, ненависть, гнів, озлобленість тощо), диявол продовжує далі кидати це вам в обличчя, дорікати і запевняти, що у вас нема жодної надії, ви пропащі і є його вічним рабом. 

Ви повинні знати, що в той час, як ви коїли щось кепське, Бог стояв біля вікна і все бачив бачив..... Він бачив усе, що відбувалося в вашому житті; Він хоче, щоб ви знали, що Він любить вас і що заради Ісуса Христа ви прощені.

Не дозволяймо дияволу робити з нас його рабів. Велич Бога полягає в тому, що коли ви каєтесь і гріхах і просите пробачення, Він не лише прощає вам, але також забуває ваші провини...Саме завдяки Божій благодаті та ласці ми спасенні.

Хтось мусить звіщати правду у вічі (Єремії 26:8-15)

Роблю все, що можу

Повчальні християнські оповіді...

ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy

Переклад з англійської Т.Коковського, 2023

Якось у лісі сталася велика пожежа. Всі звірі і птахи втекли на узлісся і тремтіли від страху, не знаючи, що робити. Вони спостерігали за тим, як полум'я знищувало красу їхнього дому. Нарешті один крихітний колібрі підлетів до водойми і набрав у дзьоб кілька крапель. Згодом він хутко полетів до вогню і кинув краплину на полум’я, що набирало сили.

o Він робив це знову і знову.
o Крапля за краплею.
o Він снував туди-сюди безперервно 
o Знову і знову.

Мешканці лісу спостерігали за ним і кричали: «Що ти робиш? Це ж безглуздя!»

Колібрі відповів їм: «Я роблю все, що можу».

Ми нерідко буваємо пригнічені страхом або масштабністю проблеми. Нас паралізує страх і відчуття безпомічності, впевненість, що ми безсилі і не можемо нічого зробити. Ми порівнюємо себе з іншими і доходимо висновку, що не можемо рівнятися з ними. 

Поміркуймо про щось мале. Те, що ми вважаємо малим і незначним, насправді може бути значним у Божій низці речей. Ви коли-небудь помічали, що погляди Бога і цього світу на речі протилежні? Світ каже: «Будь першим!» натомість Бог каже: «Будь останнім». Світ каже: «Іди, іди, іди!» натомість Бог каже: «Зупинись». Світ каже: «Чим більше, тим краще!» натомість Бог каже: «Мале важливе».

Вдову, яка кинула до скарбниці храму дві монети ( Луки 21:1-4), Ісус похвалив і сказав: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! 4 Бо всі клали від надлишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого весь прожиток, що мала...». В Луки 16:10 Він говорить: «Хто вірний в найменшому, той і в великому вірний». 

В Божих руках мале може стати великим. Пригадаймо, як п’ятьма хлібами і двома рибами Ісус нагодував понад п’ять тисяч людей, ще й дещо залишилося. (Івана 6:1-13) 

Коротка оповідь про колібрі може нагадувати нам, що кожен з нас завжди може робити те, що він може. Все, що ми робимо для Господа Ісуса, важливе в Його очах і має значення. 

o Кожне промовлене Слово Боже
o Кожна молитва
o Кожен вчинок милосердя
o Кожні обійми
o Кожна копійка пожертви на служіння Євангелія

Для нашого ВЕЛИКОГО Бога мале має значення!