субота, 28 січня 2023 р.

Дж.Толкін, Біографія. Творити казку дітям...

 Ще трішки вибраного з біографії Толкіна. У його дітей таки були незабутні спогади дитинства…

Щороку у грудні Толкін поєднував письменницькі та художні здібності, аби написати дітям листа від Різдвяного Діда. 1920 року, коли Джонові було три, а сім’я збиралася переїздити до Лідса, Толкін написав синові записку тремким почерком і підписав: «З любов’ю — Твій Різдвяний Дід». Відтоді він кожного Різдва писав такі листи. 

З дуже простих на початку «листи Різдвяного Діда» стали розростатися, обростати новими персонажами, як-от Білим Ведмедем, що живе разом з Різдвяним Дідом, Сніговою Людиною — садівником, ельфом — секретарем на ім’я Ілберет, сніговими ельфами та ґномами, а ще — безліччю бешкетників-гоблінів, що жили в печерах під Дідовим будинком. 

Кожного Різдва, нерідко в останню хвилину, Толкін писав листа про останні новини на Північному полюсі: від імені Різдвяного Діда — тремким почерком, від імені Білого Ведмедя — буквами, схожими на заголовні рунічні, або ж від імені Ілберета — плавним почерком. А тоді додавав малюнки, писав на конверті адресу (разом з підписами на зразок: «Доправити ґномом-кур’єром. Надтерміново!»), малював і вирізав надзвичайно реалістичну поштову марку Північного полюса. І нарешті він доставляв листа. Це могло бути кількома способами. 

Найпростіший — покласти лист на камін так, ніби його вкинули через димар, або відтворити зранку дивні звуки, щоб їх можна було почути і щоб разом зі сніжним слідом на килимі вони були знаком того, що приходив сам Різдвяний Дід. Пізніше спільником Толкіна став листоноша, який зазвичай сам і приносив листи, — то як же ж діти могли в них не вірити? І вони справді вірили, поки не підростали і випадково або логічно додумувалися, що справжнім автором листів був їхній батько. Але навіть тоді нічого не казали, аби не порушити казки для молодших дітей.

Г. Карпентер, біографія Дж. Толкіна

ПС. Слід додати, що Толкіни були вельми релігійною родиною і поза сумнівом практикували усі різдвяні християнські традиціі зі Службою Божою, відвідинами церкви, тощо. А ще - у них були казки і чудові казкові оповіді, які конче потрібні нам усім, не лише в дитинстві.

субота, 21 січня 2023 р.

Юрій Шевельов: спогади, цитати.

Це була ідеологія на стадії безглуздя, навіть сказу. Страшно було дивитися на цей масовий рух
сьогодні ще людей, а завтра тільки тлінно-гнилого м'яса. 

Я певний одного: не даватися росіянам, поки можна, тікати, коли стане неможливо, затріснути за собою двері до цього світу. 

Таке ніщо, що просто хоч поли вріж і тікай.

Безнадійна - боротьба з нездарами.

Графомани, розжившися правдами й неправдами, не раз спекуляцією на чорному ринку, грошенят, вкладали прибутки в публікацію власних творів. 

Кожна елітарна організація, що не спирається на силу, зазнає штурму заздрості з боку ницих і буває розчавлена ними. 

Високий щабель культурности і філігранности не може бути компенсацією за малість власного. 

Показав себе майстром здобувати кошти на видання своїх книжок. 

Вчені говорять пітійською мовою, щоб прості смертні брехні не помітили. Для цього, може, існують ритуали університетів, академій, наукових товариств, де вчені, як Мольєрові лікарі, говорять фаховим воляпюком. 

Навіть дитина знає сьогодні, що історичні процеси в їхній справжній суті і ті гасла, під якими діють сучасники, що рухають ці процеси - речі дуже і дуже відмінні.

Нема потреба доводити графоманам, що вони графомани, і нема чого з ними воювати. Справжня література так чи інак вирине з забуття чи невідомости, а баляст потоне. 

Муза історії має свою пам'ять. 

Вона належить до тих, хто слухає сам себе, а не розмовника. 

Є люди, що не можуть не робити нещасливими себе і довкілля. 

ЮРІЙ ШЕВЕЛЬОВ. Я, МЕНЕ, МЕНІ, Спогади, т.2.