Книга Злагоди, 1580 року.
ПС. Святий Павло каже: "Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився" (Ефесянам 2:8-9). Ми виправдані "кров'ю Христа" (Римлянам 5:9).
Книга Злагоди, 1580 року.
ПС. Святий Павло каже: "Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився" (Ефесянам 2:8-9). Ми виправдані "кров'ю Христа" (Римлянам 5:9).
ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy
Переклад з англійської Т.Коковського, 2023
Якось маленький хлопчина з сестрою гостювали в бабусі та дідуся на фермі. У хлопця була рогатка і він вирішив трохи повправлятися у стрільбі в лісочку поблизу, але жодного разу не зміг потрапити в ціль. Трохи збентежений, він повернувся на обійстя. Дорогою він побачив бабусину домашню качку, хутко вийняв з кишені рогатку, прицілився і влучив їй прямо в голову. За мить качка спустила дух. Від несподіванки хлопець налякався і засмутився.
Він хутенько сховав мертве качине тіло в купу дров за хатою, оглядаючись, чи бува хтось не спостерігає за ним! Натомість його сестра все бачила, але промовчала.
Наступного дня по обіді бабуся сказала до онуки: «Саллі, давай помиємо посуд». Але Саллі відповіла: «Бабусю, Джонні сказав мені, що дуже хоче допомогти тобі на кухні». Проходячи повз брата, вона пошепки промовила йому: «Пам’ятаєш про качку?» Отож Джонні чемно помив посуд.
Згодом, того ж дня дідусь запитав, чи не хочуть діти піти порибалити, на що бабуся зауважила: «Вибачте, але мені потрібна Саллі, щоб допомогти приготувати вечерю». Саллі лише посміхнулась і сказала: «Все гаразд, Джонні сказав мені, що він хоче допомогти». І прошепотіла йому на вухо: «Пам’ятаєш про качку?» Тож Саллі пішла рибалити, а Джонні залишився допомагати бабусі знову.
Це відбувалось впродовж кількох днів, допоки Джонні вирішив, що далі терпіти знущання сестри вже не може. Отож він прийшов до бабусі і чемно зізнався, що позбавив качку життя. Бабуся обійняла його і сказала: «Любий, я знаю. Я в той час стояла біля вікна і все бачила, але тому, що я люблю тебе, я тобі пробачила. Мені було цікаво, як довго ти б міг дозволити Саллі робити з cебе її раба».
ВИСНОВОК:
Що б не сталося у вашому минулому, що б ви не зробили (брехня, обман, страх, шкідливі звички, ненависть, гнів, озлобленість тощо), диявол продовжує далі кидати це вам в обличчя, дорікати і запевняти, що у вас нема жодної надії, ви пропащі і є його вічним рабом.
Ви повинні знати, що в той час, як ви коїли щось кепське, Бог стояв біля вікна і все бачив бачив..... Він бачив усе, що відбувалося в вашому житті; Він хоче, щоб ви знали, що Він любить вас і що заради Ісуса Христа ви прощені.
Не дозволяймо дияволу робити з нас його рабів. Велич Бога полягає в тому, що коли ви каєтесь і гріхах і просите пробачення, Він не лише прощає вам, але також забуває ваші провини...Саме завдяки Божій благодаті та ласці ми спасенні.
ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy
Переклад з англійської Т.Коковського, 2023
Якось у лісі сталася велика пожежа. Всі звірі і птахи втекли на узлісся і тремтіли від страху, не знаючи, що робити. Вони спостерігали за тим, як полум'я знищувало красу їхнього дому. Нарешті один крихітний колібрі підлетів до водойми і набрав у дзьоб кілька крапель. Згодом він хутко полетів до вогню і кинув краплину на полум’я, що набирало сили.
Мешканці лісу спостерігали за ним і кричали: «Що ти робиш? Це ж безглуздя!»
Колібрі відповів їм: «Я роблю все, що можу».
Ми нерідко буваємо пригнічені страхом або масштабністю проблеми. Нас паралізує страх і відчуття безпомічності, впевненість, що ми безсилі і не можемо нічого зробити. Ми порівнюємо себе з іншими і доходимо висновку, що не можемо рівнятися з ними.
Поміркуймо про щось мале. Те, що ми вважаємо малим і незначним, насправді може бути значним у Божій низці речей. Ви коли-небудь помічали, що погляди Бога і цього світу на речі протилежні? Світ каже: «Будь першим!» натомість Бог каже: «Будь останнім». Світ каже: «Іди, іди, іди!» натомість Бог каже: «Зупинись». Світ каже: «Чим більше, тим краще!» натомість Бог каже: «Мале важливе».
Вдову, яка кинула до скарбниці храму дві монети ( Луки 21:1-4), Ісус похвалив і сказав: «Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! 4 Бо всі клали від надлишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого весь прожиток, що мала...». В Луки 16:10 Він говорить: «Хто вірний в найменшому, той і в великому вірний».
В Божих руках мале може стати великим. Пригадаймо, як п’ятьма хлібами і двома рибами Ісус нагодував понад п’ять тисяч людей, ще й дещо залишилося. (Івана 6:1-13)
Коротка оповідь про колібрі може нагадувати нам, що кожен з нас завжди може робити те, що він може. Все, що ми робимо для Господа Ісуса, важливе в Його очах і має значення.
Для нашого ВЕЛИКОГО Бога мале має значення!