Церква і Реформація (Римлянам 3:19-28)

Хто має і не має життя? (1Івана 5:12)

Молитва до Дня Реформації

Дорогий небесний Отче, через правдиве, ревне, вірне проповідування чистого Слова Божого Твоїми слугами – реформаторами Христової Церкви, Ти дав засяяти світлу Євангелія Твого Сина над цілим світом на повну силу. Даруй нам, Твоїм вірним дітям, щоб ми завжди могли з палкою вірою і покладанням на Тебе захищати Євангеліє від усіх ворогів і радісно проголошувати Його задля спасіння всіх людей і прославлення Твого Святого імені.

Молимось Тобі: за допомогою Твого милосердя в Твоєму Сині Ісусі Христі, через наше каяття та віру, вірність і старанність -зроби нас Своїми дітьми. Дай нам твердо стояти у вірі в Нього - нашого єдиного Господа і Викупителя, правдиву Скелю Церкви. Допровадь нас за допомогою Святого Духа до розуміння того, що Ти Сам зі Свого милосердя об’явив нам Себе у Святім Писанні, щоб ми могли стати мудрими на спасіння вірою в Твого Однородженого Сина. Освяти і просвіти нас, Україну, весь український народ правдою Твоєю, бо Твоє Слово - це правда!

Вбережи нас у Твоїй постійній ласці та опіці і дай нам втіху в усіх випробуваннях та спокусах, захисти від недругів Твого Слова і ворогів, які чигають на наші душі, на Україну. Вилий на нас і всю Церкву Ісуса Христа Твій спасенний мир. Хай далі безупинно реформується чистим Євангелієм і змінюється на краще Україна та український народ. Ми просимо про це через Ісуса Христа, нашого Господа і Спасителя, який живе і царює з Тобою, Отче, і Святим Духом, один Бог нині і повіки вічні. Амінь.

Душпастирські нотатки

Чим, серед іншого, добре прислужилася суспільству Реформація Церкви 16 століття? А тим, що завдяки їй запроваджувалося серед загалу правило, згідно з яким побожність віруючих поширюється на все їхнє щоденне життя, зокрема під час виконання ними своїх обов’язків за фахом. Іншими словами, чи ти ремісник, чи суддя, чи міський голова, чи вояк, чи фермер тощо - виконуй свою працю сумлінно і побожно. Загалом це можна і треба застосовувати до будь якого фаху. Побожність, звісно ж, передбачає дотримання Божих заповідей і цурання непобожности. Натомість люди часто нехтують цим з різних причин, почасти заради догоджання загалові, через острах втратити заробіток, через небажання виглядати серед загалу «білою вороною». Віра вимагає вибору і то не будь якого, а того, що є добрим не в очах грішного загалу, а в очах Господніх.

Вівтар Лукаса Кранаха у Вітенберзі

ОПИС: Лукас Кранах Старший (1472-1553), олія на твердій деревині, 176 х 221 дюймів. Наразі вівтар знаходиться в церкві Evangelische Stadtkirche St. Marien, Wittenberg (Німеччина)

===========

Автор: Д.Ж.Вейт-молодший – письменник, професор літератури у відставці. Переклад з англійської - Т.Коковського, 2023.

Лукас Кранах — художник, фармацевт і міський голова Вітенберга був близьким другом Мартина Лютера, друкарем та ілюстратором німецької Біблії Лютера. Його гравюри на дереві допомогли поширити ідеї Реформації. 

Лукас Кранах знаний нині, як «художник Реформації». Завдяки йому до нас дійшли портрети Лютера та його соратників. Він поєднував символізм з реалізмом і допоміг утвердити жанр портрета своїми надзвичайно реалістичними та виразними зображеннями людського обличчя. Сьогодні ми переживаємо своєрідне «відродження Кранаха», оскільки фахівці відкривають дедалі більше граней його генія.

Перед нами вівтар, який Кранах і його помічники виготовили для церкви Святої Марії у Вітенберзі — церкви Лютера, і встановили 1547 року, тобто через рік після смерті реформатора. Велика середня панель містить зображення Ісуса під час Таємної вечері, а Лютер та інші городяни посідають місця учнів. На лівій панелі зображено Філіпа Меланхтона, який охрищує немовля. На правій панелі зображений пастир церкви Йоганнес Бугенхаген, який провадить Службу Ключів, прощаючи гріхи одній людині і затримуючи іншій, яка є непокірною. На нижній панелі зображений Мартин Лютер за кафедрою, який проповідує громаді розп'ятого Христа.

Твір є взірцем лютеранського сакраменталізму, а також зображенням ключових фігур Реформації, пов'язаних з цією історичною церквою. Але це ще не все.

Більшість середньовічних вівтарних образів тяжіли до трансцендентності, зображуючи «Царицю Небес» на тлі кованого золота, немовби змальовуючи вікно в духовне царство. Однак цей вівтар інший. Фон кожної з панелей, як помітили дослідники, складається з тих самих сірих кам'яних стін, коричневої підлоги та вікон з візерунками, що належать церкві Святої Марії.

Віруючі в цій церкві, споглядаючи таїнства, не дивляться на Небо. Вони, радше, споглядають свою власну громаду: не лише оформлення святилища, в якому вони перебувають, але також своїх одновірців і пастирів. Кранах зображує не тільки героїв Реформації, а й звичайних парафіян церкви Святої Марії.

«Дивіться!» — вочевидь, казали віруючі. — Ось доктор Лютер! Ось пастир Бугенхаген! Ось гер Кранах з довгими роздвоєними вусами слухає проповідь! Он там моя мама! Ось мій сусід! А це я сам!"

Ось де ми знаходимо Царство Небесне! Там, де ми є з Ісусом, коли Він дає нам Свої правдиві Тіло і Кров, так само, як давав Своїм учням ! Хрищення і Чин Ключів приносять прощення Христа звичайним людям, таким як ті, що зібрались тут! Проповідь Євангелія показує кожному з нас Ісуса на Хресті! 

Ми знаходимо Царство Небесне не в тому, щоб залишити цей світ позаду, не в містичному досвіді, не в заступництві святих, а в нашій місцевій громаді. Ми, грішники і водночас святі. Таїнства – це не про наше вознесення на небо, а про те, що Ісус сходить з небес до нас. Ми всі, - селяни, купці, матері, немовлята, пастирі, богослови, художники і діти є Церквою Ісуса Христа!

Прикрашення церковного інтер'єру - це свого роду  самореференційна гра, в яку полюбляють грати художники-постмодерністи. Але Кранах, випередивши подібну техніку майже на 500 років, творчо використовує цей прийом для вираження богословської та вічної істини.

НА СВІТЛИНАХ: вівтар церкви Святої Марії у Вітенберзі.

Гасла Реформації: Лише Писання (2Тим.3:14-17)

Чи потрібні в Церкві реформи? (Римлянам 3:19-28)

День обнови Церкви (2021)

А.Фелауер "Життя і віра Мартина Лютера" (переклад)

Завершив переклад цікавої і пізнавальної книжки для широкого загалу, присвяченої життю та діяльності визначного Реформатора Християнської Церкви Мартина Лютера (1483-1546). Запрошую скористатись моїм доробком. До оригінального тексту додав свої коментарі та ілюстрації з архівів. Книжку можна прочитати і завантажити у форматі PDF на моїй сторінці у ресурсі Academia ТУТ.

У цій книзі, зокрема, йдеться про такі речі:
- реальний стан справ у Церкві в 14-15ст.
- як читання/дослідження Божого Слова відкриває очі на істину
- жертовне служіння Божій правді попри все
- служителі Божі повинні бути вірні Богові та Божій істині
- побожні правителі держави - благословення для народу
- як і завдяки чому Європа стала "взірцевою"

До 500-річчя Реформації

Дарунок Української Лютеранської Церкви до 500-річчя Реформації Церкви, розпочатої Мартіном Лютером - 5 томів творів Лютера українською мовою! Книжки видані завдяки сприянню фундації "Лютеранська спадщина" (США). Перекладач - Єпископ УЛЦ В'ячеслав Горпинчук. Soli Deo Gloria!

До 500 річчя Реформації

Для того, щоб зрозуміти Лютеранську Церкву (йдеться до конфесійне лютеранство - ТК), потрібно зрозуміти лютеранську Реформацію. Євангельська Лютеранська Церква наших днів наражається на брак розуміння тому, що нині вже не існує правдивого розуміння Реформації. Це розуміння було втрачене через те, що сприймання Реформації з позиції церкви стало цілком неможливим. Отож для того, щоб бодай якимсь чином пояснити великі та загадкові події Реформації, вирішили звернутися до історичної та філософської теорії, за допомогою яких ці події зрозуміти в принципі неможливо.

Герман Зассе, з книги "Хто такі лютерани?"

До 500 річчя Реформації.

...В усіх трьох артикулах [Символу віри], Він [Бог] Сам виявив і відкрив нам найбільшу глибину Свого Вітцівського серця і Свою чисту і невимовну любов. Бо Він створив нас саме для того, щоб викупити і освятити. І окрім того, що Він подарував нам усе, що існує на небі і на землі, Він дав нам навіть Свого Сина і Святого Духа, щоб Ним привести нас до Себе. Бо (як це було пояснено раніше) ми ніколи не можемо пізнати благодаті і ласки до нас Небесного Отця інакше, як через Господа Христа, Котрий є немовби «дзеркалом» Вітцівського серця, і без Нього ми не бачимо нічого, окрім гнівного і страшного Судді. Але про Христа ми також нічого не могли б знати, якщо б це не було виявлено нам Святим Духом...
Апостольський Символ віри є вченням, суттєво відмінним від Десяти Заповідей. Бо останні направду навчають того, що ми повинні робити, а перший розповідає про те, що Бог сам робить для нас і дає нам. Навіть більше, Десять Заповідей записані в серцях людей. Натомість Символ віри не може бути осягнутий жодним людським розумом, і лише Святий Дух повинен навчати цьому.

Мартин Лютер, Великий Катехізис, Символ віри.
Артикул третій - Про Святого Духа, виправдання, освячення.

Приятелі Лютера - Лукас Кранах Старший

Лукас Кранах Старший ( Lucas Cranach der Ältere 1472-1554) - найвідоміший митець часів Реформації, бургомістр Віттенберга, приятель Мартина Лютера. Він був не лише художником, але також підприємцем (власником аптеки, корчми та друкарні), політиком, фармацевтом, вчителем, друкарем. 1520 року Кранах виконав гравюру з портретом Лютера в чернечім вбранні (в ті часи Лютер був ченцем-августинцем). 1525 року художник був свідком під час заручин Лютера з Катаріною фон Бора. 1526 року став хрещеним батьком першої дитини Лютера  - сина Ганса.  Маючи багато дарів і обов'язків, Кранах прагнув виконувати їх відповідно до християнської доктрини про покликання, намагаючись на кожному місці служити Спасителеві і ближньому в найкращий спосіб. Кранах був першим друкарем, який опублікував Лютерів переклад Біблії німецькою мовою. Він також був мирянином парафії Лютера.

ІЛЮСТРАЦІЇ: 
ліворуч - гравюра Кранаха "Папа римський приймає гроші від продажу індульгенцій, 1521 р.
праворуч  - автопортрет Лукаса Кранаха Старшого, 1550р. 

31 жовтня - День обнови Церкви (Реформація)

"…Мої вуста відкрив Бог, Який звелів мені звіщати [правду]. І чим сильніше вони шаленіють, тим більше Він заступається за мене і, зміцнюючи та поширюючи далі моє починання , зводить їхнє шаленство нанівець. Адже у другому Псалмі говориться: ["Той, Хто на небесах пробуває, посміється, Владика їх висміє! "]. Лише твердолобі люди не можуть зрозуміти, що це починання має бути звершене самим Богом, оскільки в ньому зримо проявляється сутність Божественних слова і діла, які завжди, коли їх намагаються переслідувати й пригнічувати, стають твердішими та міцнішими. Упродовж усього свого життя я прагну (як говориться в книзі пророка Ісаї) не мовчати, а проповідувати. І я буду робити це до тих пір, поки не прийде в світ, як сяйво, Христове Правосуддя і поки Його цілюще милосердя не запалає, наче лампада. Я лише прошу всіх вас, мої дорогі панове і друзі, прийміть по-дружньому і збережіть у серці цю мою працю і напучування. Адже я байдужий до того, що стосується особисто мене. Перед Господом я можу з чистою совістю звеличити себе за те, що, діючи так, я переслідую не свої цілі; їх я міг би досягти набагато швидше, якби мовчав і ні в що не втручався. Але я від усього серця чесно відстоюю ваші переконання і переконання всіх співвітчизників, на що уповноважив мене Господь. Хочете - вірте цьому, хочете - ні. А люблячих мене я прагну щиро і переконано запевнити в тому, що, слухаючи мене, вони безсумнівно чують не мене, а Христа. Хто ж не слухає мене – нехтує не мною, а Христом."

Мартин Лютер, витяг з твору «До радників усіх міст землі німецької»