До 500-річчя Реформації.

Лютер про шлюб

Існує три види любові: фальшива, природна і подружня.Фальшива любов - це любов, котра шукає тільки свого, коли чоловік любить гроші, статки,честь, але при цьому жінка береться ним поза шлюбом і всупереч Божій заповіді. Природна любов - це любов між батьком і дитиною,братом і сестрою,другом і родичем тощо. Але вища від них і понад усе - подружня любов,тобто любов нареченої,котра палає, наче вогонь, і нічого,окрім [законного - ТК] чоловіка,не бажає. Вона каже:"Мені потрібен лише ти,а не те,що твоє.Я не потребую ані твого срібла, ані твого золота, - нічого з цього. Потребую тільки тебе, повністю, або не хочу тебе зовсім". Усі інші види любові шукають не коханого, а чогось іншого. Цей же вид любові [подружньої - ТК] прагне мати коханого [чи кохану - ТК] повністю. Якби Адам не згрішив,то любов нареченої і нареченого була б найкращою річчю (у світі - ТК). Мартин Лютер, "Проповідь про стан шлюбу".

До 500-річчя Реформації. Лютер про шлюб.

"Якщо дружини або чоловіка не дає сам Бог, то може статися, що завгодно… Правда полягає в тім, що Адам не знайшов собі пари для шлюбу, та щойно Бог створив Єву і привів її до нього, як він відчув до неї справжню подружню любов і визнав, що вона його дружина. Ті, що бажають вступати в стан шлюбу, повинні про дружину щиро молитися до Бога. Бо мудрець каже, що батьки дають своїм дітям дім і статки, а дружина дається кожному самим Богом (Приповісті 19:14 - Дім і достатки - то по батьках спадок, але від Господа розумна жінка) відповідно до його потреби, подібно до того, як Єва була дана Адамові самим Богом… Усім іншим створінням Бог каже: «Плодіться й розмножуйтесь» (Буття 1:22). Не написано, що Він приводить самицю до самця. Отож серед тварин, такої речі, як шлюб, немає. Але у випадку з Адамом інакше – Бог створює для нього унікальну, виняткову дружину з його власної плоті. Він приводить її до нього і дає її йому. І Адам погоджується прийняти її. Отож, це є і шлюб. Жінка створена, щоб бути супутницею і помічницею чоловікові в усьому…"

Мартин Лютер, з проповіді «Про стан шлюбу».

До 500-річчя Реформації

«Часто людина гадає, що в неї є Бог і всього іншого вдосталь, коли вона володіє грошима і майном. Вона довіряє їм і вихваляється ними з такою твердістю і впевненістю, що не виявляє зацікавлення ні до кого. Подібна людина має бога, ім’я якому мамона, тобто гроші і статки, котрим вона віддає все своє серце, і які є також найпоширенішим бовваном на землі. Той, хто володіє грішми і майном, почувається впевнено, радіє і ні про що не журиться так, ніби він сидить посеред Раю… З іншого боку, той, хто нічим не володіє, перебуває в сумнівах і пригнічений так, ніби він не знає ні про якого Бога. Бо небагато серед тих, хто не має мамони, перебувають у радісному настрої, не голосять і не жаліються. Це [турбота про гроші і прагнення грошей] міцно кріпиться до нашого єства і властиве нам до самої смерті. Отож, усякий, хто хизується тим, що володіє великим хистом, розважливістю, владою, заступництвом, дружніми зв’язками і шаною, хто довіряє всьому цьому, також має бога, але не правдивого і єдиного Бога. Це знову стає очевидним, коли ви звертаєте увагу на те, наскільки самовпевнені, спокійні і пихаті люди, що мають матеріальні цінності, і якими пригніченими вони стають, коли ці цінності зникають, чи коли вони втрачають їх. Отже, я повторюю, що головне пояснення даної статті полягає в тому, що вислів: «Мати Бога» означає мати щось таке, чому цілковито довіряє серце».
Мартин Лютер, Великий Катехизис, пояснення до 1-ї Заповіді

Мартин Лютер про вдячність Богові

Який добрий наш Господь! Він стільки всього дає нам, однак ми не помічаємо цього. Він дав Адамові цілий світ, та йому було цього замало – йому не давало спокою одне-єдине дерево і те, чому Бог заборонив їсти його плоди. Те саме бачимо і нині. Бог дав нам досить усього в Своєму Слові, однак ми дозволили йому забратися геть аби шукати Божої прихованої волі без будь-якого успіху знайти її. Насправді це приносить нам користь лише за умови, що в наслідок цього ми зазнаємо краху.
Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54 Table Talk No. 5224
Переклад з англійської Тараса Коковського

Мартин Лютер про шлюб

Молодь повинна пильнувати, читаючи язичницькі книжки і чуючи нарікання на шлюб, тому що вони містять отруту. Подружній стан запроваджений не дияволом, а Богом, згідно Його волі. Ось чому диявол так переймається, щоб скрізь у світі багато репетували і писали негідне про шлюб. А все для того, щоб люди цуралися благочестивого життя і заплуталися в павутинні блуду та прихованих гріхів.

Мартин Лютер, твори LW 45:37 Sermon on the Estate of Marriage 1522
Переклад з англійської Тараса Коковського

З висловів Мартина Лютера

Наша глупота спонукає нас глузувати з трагедії християнського світу, богохульствувати проти неї та засуджувати, натомість ми повинні молитися за цей світ коли збираємося в церкві і під час Служби Божої.
Мартин Лютер, з Трактату про добрі діла (4-та Заповідь)
Переклад з англійської - В.Горпинчука

PS. У соцмережах ми також часто бачимо, як люди клянуть владу, один одного, натомість Апостол Павло каже: "я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, 2 за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. 3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові..." (1Тимофія 2:1-3). Отож, слід молитися Богові, щоб влада виконувала свої обов'язки зі страхом Божим, каяттям, відчуттям того, що кожен стане перед Богом і дасть звіт. А тим, хто наділений повноваженнями, слід пам'ятати, що Бог чує людські волання і благання і воздасть винним.

Мартин Лютер про служіння віруючих у світі

"Ви - сіль землі... Ви - світло для світу... ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі" (Матвія 5:14-16).

«Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано» (ТК- Луки 2:20). Тут якась помилка! Цей текст слід відредагувати таким чином: «Вони повернулися, поголили свої голови, постили, молилися на вервиці, зодягнулися в ряси». Натомість написано: «Вони повернулися…». Куди? До своїх овець! Не може бути! Хіба вони не залишили все і не пішли за Христом? Хіба їм не слід було покинути батька і матір, дружину та дітей, щоб спастись? Втім, Писання чітко каже, що вони повернулися до своїх обов’язків, до роботи, яку виконували перед тим. Вони не зневажили своє служіння, а повернулися, щоб далі сумлінно виконувати його. І хочу сказати вам, що жоден єпископ на землі не мав таких чудових посохів, як ті пастухи.

Martin Luther, ed. Roland Bainton, Martin Luther's Christmas Book, p. 44 (Augsburg Publishing House, Minneapolis 1997).
Переклад з англійської Тараса Коковського

Незбагненність Божих доріг

Оповідь про нашого Бога починається з ангелів і закінчується пастухами. Чому Він вдається до таких дивних речей? Чому Він кладе Немовля до ясел, від чого наш здоровий глузд обурюється і волає: «Невже Бог не міг спасти світ іншим чином? Я би нізащо не послав ангела. Я би просто покликав диявола і сказав йому: «Відпусти мій народ». Християнська віра скидається на глупоту.  Вона каже, що Богові все під силу, однак робить Його настільки слабким, що Син Божий (Дитя у яслах – ТК) не має ані належної потуги ані знань, або тут щось не так. Без сумніву, Бог, котрий на самім початку сказав: «Нехай буде світло! Нехай буде твердь! Нехай станеться суходіл!», цілком міг би сказати дияволу: «Поверни мені Моїх людей, християн!». Неймовірно, Бог навіть не посилає свого ангела, щоб той дав дияволу прочуханки! Натомість Він посилає на землю слабке, безпорадне Дитя… аби Воно страждало і було прибите цвяхами до хреста. Диявол каже: «Я судитиму Його».  Подібним чином казали Кайяфа і Пілат: «Він ніхто, він – лише простий тесля». І тоді, Своєю слабкістю і немічністю Він ламає дияволу хребта і змінює весь світ.  Син Божий постраждав і був кинутий під ноги людині, розіп’ятий, однак завдяки Своєму пониженню дістав силу і Царство!

Martin Luther, ed. Roland Bainton, Martin Luther's Christmas Book, p. 40-41 (Augsburg Publishing House, Minneapolis 1997).
Переклад з англійської Тараса Коковського

Стіймо проти диявола разом!

Майже щоночі, коли я прокидаюся, диявол тут як тут, і хоче зі мною дискутувати. Я дійшов такого висновку: якщо аргумент, щодо християнина із законом і над законом, не працює, я з тріском випроваджую його геть. Цей нечестивець хоче сперечатись про праведність, хоч сам є негідником, бо збунтувався проти Бога і розіп’яв Його Сина. Жодна людина не може ставати на прю з сатаною наодинці. Для того й були запроваджені Церква і служіння Слова, щоб можна було об’єднатися і допомагати одне одному. Там, де заслабка молитва одного – допоможе молитва іншого.

Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54: Table Talk No. 469
Переклад з англійської Тараса Коковського

Лютер про основу правдивої спільноти

Ні, мій любий приятелю, не пропонуй мені миру і єднання, якщо Слово Боже втрачено, бо тоді втрачено вічне життя і все інше. Не можна ані поступатись, ані жертвувати Словом заради любові до тебе чи до когось іншого, але заради Слова треба жертвувати всім – другом чи ворогом. Єдність і Християнську спільноту формуватимуть  Боже Слово і доктрина. Там, де вони панують, – все інше додасться. Там, де їх нема –  ніякої згоди не буде.  Отож не кажи мені про любов і дружбу, якщо мається на увазі нехтування Слова чи віри, бо Євангеліє не каже, що Божу ласку, всі небесні скарби і вічне життя приносить любов, але тільки Слово Боже.

Martin Luther (sermon from 1531, W.A 34-11-387. "Day by Day We Magnify Thee" p. 384)
Переклад з англійської Тараса Коковського

Лютер про підтримку душпастирського служіння

Коли відвідувачі дорікали фермерам і запитували їх чому вони не бажають підтримувати парафіяльних священиків, піклуючись водночас про пастухів  своїх корів, ті відповіли: «Тому що ми не можемо обійтись без пастухів».  Який сором чути ці слова!  Тут чимало прислужилися антиноміани.  Завдяки їм серед заможних людей зросли нахабство і самовпевненість, і тепер цілком очевидно як багато в них нахабства, так що під прикриттям довіри в Боже милосердя, вони коять все, що їм заманеться, так наче віруючі вже не грішать і є настільки праведними,що вже не потребують проповіді Закону. Вони мріють про праведну Церкву, подібну до тієї, що була в Адама у раю, хоч йому гнів Божий з небес засвідчив: «Адаме, ти можеш їсти, все, що забажаєш, однак якщо їстимеш з цього дерева – конче помреш!».

Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54: Table Talk No. 4002
Переклад з англійської Тараса Коковського
СЛОВНИЧОК:  Антиноміани – віруючі, що виявляють зневагу до Закону Божого, нехтують ним під приводом того, що відроджена людина вже не потребує жодного зовнішнього Закону, отож всі її вчинки є добрими, що не відповідає дійсності і суперечить Писанню.

Лютер про людський розум і віру

Той, хто хоче радитись з власним розумом, ніколи не погодиться з нашими статтями віри.

Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54 Table Talk NO. 4915

Переклад з англійської Тараса Коковського

Лютер про шлюб

Цінувати шлюбний стан – це дещо інше, ніж просто бути у шлюбі. Одружений, який не цінує подружнього стану, не може перебувати у шлюбі без гіркоти, відрази і муки; він обов’язково буде скаржитися і нарікати, як це роблять погани, п’яниці і невігласи. Але той, хто належно цінує шлюбний стан, знайде у ньому втіху, любов і радість; як каже Соломон: «Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа» (Приповісті 18:22).

Мартин Лютер, LW 45:38 Sermon on the Estate of Marriage 1522
Переклад з англійської Тараса Коковського

Мартин Лютер про молитву

Для того, щоб молитва була доброю і вона була почута, конче необхідні дві речі:по-перше, нам потрібна обітниця або запевнення від Бога, по-друге,ми не повинні мати жодного сумніву щодо Його правдивості та вірності.

LW 42:87, On Rogationtide Prayer and Procession

Порада Мартина Лютера при спокусах

Насамперед, людина, котра наражається на спокусу, не повинна покладатися на себе чи керуватися власними почуттями. Радше, вона повинна покластися на слова, звернені до неї від Божого ймення. Вона мусить міцно вхопитися за них, цілковито довіритись їм, спрямувати до них всі думки і чуття свого серця.

Мартин Лютер, LW 42:183 Comfort When Facing Grave Temptations
Переклад з англійської Т.Коковського, 2015

Лютер про овець та вовків

Христос бореться з дияволом  у винятковий спосіб –  з одного боку диявол з чисельним військом посіпак, хитрістю та потугою, а з іншого – Христос з кількома людьми, зі слабкістю, простотою та зневагою – і Христос перемагає! Тому що Він хоче, щоб ми були його вівцями, а наші супротивники – вовками.  Але як дати раду з десятьма вовками чи сотнею вовків? Христос послав у світ поміж багатьох вовків лише 12 апостолів!  Здається, це виняткова і доволі незвична війна, в котрій вівці гинуть, а вовки залишаються живими. Однак, врешті-решт, останнім буде непереливки, тому що Бог чинить дива. Він врятує овець і замкне щелепи вовкам навіки».

Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54 Table Talk No. 5031
Переклад з англійської Тараса Коковського

Лютер про смерть, пекло та рай

Погляньте на небесне зображення Христа, котрий зійшов до пекла (1 Петра 3:19) заради вас і був залишений Богом на прокляття, коли промовив на хресті ці слова: «Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Матвія 27:46). Тут ваше пекло переможене і вашу непевність замінено на певність. Якщо ви серйозно переймаєтесь цим і вірите, що це було зроблено для вас – вас буде збережено у цій вірі. Тож нехай цю картину ніколи не буде стерто з вашого серця. Шукайте себе тільки в Христі, а не в собі самому і ви отримаєте у Ньому вічність.

Мартин Лютер, твори, LW 42:105 A Sermon on Preparing to Die
Переклад з англійської Тараса Коковського

Лютер про помилки папістів та протестантів

У своєму вченні про Таїнства папісти надто збочують вліво, приписуючи Таїнствам забагато, і стверджуючи, що вони виправдовуються одним лише їх дотриманням. Натомість сакраментарії надто збочують вправо, позбавляючи Таїнства геть усього. Отож хтось випадає з корми, а хтось з носа корабля, і так чи інакше опиняється у воді.

Мартин Лютер, Застільні бесіди, LW 54: Table Talk No. 314
Переклад з англійської Тараса Коковського

Мартин Лютер про шлюб

Мартін Лютер назвав шлюб таємницею, яку Бог об’явив нам:

Шлюб є священною ознакою духовного, святого, небесного і вічного...  Це видимий і духовний знак найсвятішої, найбільш гідної і величної речі, яка будь-коли  існувала і існуватиме: це об'єднання двох природ ¬– божественної і людської у Христі. Святий апостол Павло говорить, що так само, як чоловік і дружина  поєднані в подружньому стані  в одній плоті, Бог і людина поєднані в одній особі Христа, так що Христос і Церква є одним  тілом. Павло говорить [ Еф. 5:32 ], що подружній стан дійсно означає  це. Хіба не чудово, що Бог є правдивою людиною, що Він віддає Себе людям так само, як чоловік дарує себе дружині? І  якщо Бог – наш, то все є наше.

Переклад з англійської Тараса Коковського

Мартин Лютер про церкву

Правдива Церква повинна навчати:
Що таке Закон
Що таке Євангеліє
Що таке гріх
Що таке Божа ласка
Що таке дари Святого Духа
Що таке правдиве каяття
Що таке правдиве сповідання
Що таке християнська свобода
Що таке свобода волі
Що таке християнська любов
Що таке хрест Христа
Що таке християнська надія
Що таке Хрищення
Що таке Господня вечеря
Що таке Служба Божа
Що таке Церква
Що таке влада ключів
Яким повинен бути єпископ
Яким повинен бути диякон
Що таке публічне служіння
Яким повинен бути добрий Катехизис
Що таке 10 Божих заповідей
Що таке Господня молитва
Що таке Символ віри
Що таке молитва
Що таке молитовне чування
Як читати і тлумачити Писання
Що таке добрі діла
Правдива церква повинна провадити  - навчання для бажаючих взяти шлюб, навчання дітей, слуг, покоївок, навчання поваги до влади, відвідування хворих, відвідування шпиталів, піклування про бідних, служіння для вмираючих. 
Мартин Лютер, праці
LW 34:52 Exhortation to the clergy assembled at Augsburg  
Переклад з англійської Тараса Коковського