Привілеї для віруючих

Один мудрий чоловік сказав: навіть, якщо не віриш, не ганьбися богохульством, а краще мовчи. Спілкуючись з людьми у соцмережах священнику доводиться чути всяке, зокрема відверту богозневагу, насмішки над вірою, віруючими, Церквою, Словом Божим.  І тоді мимоволі міркуєш:  але ж, зазвичай, того чи іншого затятого богозневажника, коли він стане перед Богом ховатимуть зі священником, бо "так годиться", бо має бути все "як у людей". І мало кому спаде на думку, що християнський похорон є привілеєм для віруючих в Христа Спасителя, охрищених в ім'я Триєдиного Бога, які сповідалися у гріхах і каялися, причащалися, молилися, ходили до Церкви. Богозневажникам, невіруючим, атеїстам тощо належить похорон "світський" (чи один із них), який також широко практикується у світі. Але змішувати праведне з неправедним не слід. 

ПС. У кожного грішника завше є нагода покаятися бодай перед кончиною. Господь милостивий і вибачає багато. 

Війна випробовує серця

Деякі галичани так хутко чкурнули з міст та сіл за кордон, що забули навіть попросити
душпастирсього благословення на дорогу у свого пароха. Війна - це воістину час великих потрясінь, випробувань віри, розчарувань і незбагненних взірців мужності та стійкості. Війна просвічує серця і душі, виявляє приховані людські риси, випробовує чесноти. Повз нас щоденно снують величезні людські натовпи, з нашими власними долями перетинаються долі сотень і тисяч людей з усіма своїми слабкостями, страхом, сумнівами і гідними подиву прикладами мужності, стійкості та оптимізму. У горнилі війни зароджується, формується, зростає новітня українська нація. Бог нам у поміч, дорогі брати і сестри! Слава Україні! Слава героям! Слава Господу нашому Ісусу Христу!