Один мудрий чоловік сказав: навіть, якщо не віриш, не ганьбися богохульством, а краще мовчи. Спілкуючись з людьми у соцмережах священнику доводиться чути всяке, зокрема відверту богозневагу, насмішки над вірою, віруючими, Церквою, Словом Божим. І тоді мимоволі міркуєш: але ж, зазвичай, того чи іншого затятого богозневажника, коли він стане перед Богом ховатимуть зі священником, бо "так годиться", бо має бути все "як у людей". І мало кому спаде на думку, що християнський похорон є привілеєм для віруючих в Христа Спасителя, охрищених в ім'я Триєдиного Бога, які сповідалися у гріхах і каялися, причащалися, молилися, ходили до Церкви. Богозневажникам, невіруючим, атеїстам тощо належить похорон "світський" (чи один із них), який також широко практикується у світі. Але змішувати праведне з неправедним не слід.
ПС. У кожного грішника завше є нагода покаятися бодай перед кончиною. Господь милостивий і вибачає багато.
Немає коментарів:
Дописати коментар