Показ дописів із міткою Юрій Тітов. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Юрій Тітов. Показати всі дописи

понеділок, 18 березня 2013 р.

Дві книги від поетів...

Нині отримав чудовий дарунок - книги двох поетів з присвятою, з котрими приятелюю. Перша книга "Я за вас помолюсь..." - збірка поезій Юрія Тітова, вірш котрого нещодавно розміщував на сторінці цього блогу. Друга книга  - збірка віршів чудового поета з Харкова - Миколи Побеляна "Пройдімо шлях" ( його вірші розміщував також).  Щиро дякую обом поетам за чудові вірші і зичу їм нових творчих здобутків і Божого благословення. З роси вам і води!

субота, 9 березня 2013 р.

Не забудь Тараса

Юрій Тітов

НЕ ЗАБУДЬ ТАРАСА!

При всякій владі, у буремнім часі,
Яка б не скаженіла каламуть –
О мій народе! Віщого Тараса
У цім житті ніколи не забудь.

Його слова гостріші за сокиру,
Його страждання в нас не затиха.
До хат своїх ти не пусти зневіру,
Не очорни себе тавром гріха.

Голгофи українські ще тривають,
Іще не спить мана протистоянь.
І гідність нашу нагаєм шмагають
Негідні люди у вазі смеркань.

Їх сили злі готові спопелити
Всю нашу волю до духовних втрат,
Шевченків голос всюди заглушити,
Щоби із братом не обнявся брат.

Мені болить, мені щемить і плаче
Свята земля, покривджена без меж.
Моя ж душа, не згублена і зряча,
Щодень волає, наче від пожеж.

Куди йдемо? Яка нас манить прірва?
Хіба нам мало зранених розп’ять?
Та скільки ж можна так іти покірно,
На кожнім кроці воленьку втрачать?

Не забуваймо ми свого пророка,
Згадаймо, браття, хто ми є такі.
Скупаймо правду у Дніпрі широкім,
За гідність встаньмо - дужі та стрімкі.

Нехай нас бачить ця гріховна маса,
Не посміються ситі владарі,
Бо в нас є слово нашого Тараса,
Що вічно сіє полум’я зорі.
2013