За останні роки наше телебачення зробило великий поступ у справі "наближення до народу". Власники, продюсери, режисери телеканалів та програм з року в рік роблять дедалі "сміливіші кроки" в бік сумнівної моралі та словоблуддя. Вухо прискіпливого слухача страждає не лише через недолугу українську мову ведучих телепередач, але й через відкрите нехтування приписами елементарної етики поведінки та вживання нецензурних слів. Практично в кожній розрекламованій нині передачі можна почути лайливі слова від її учасників, або що ще гірше - від ведучих! Іноді їх маскують відповідним сигналом, таким собі "піканням", але це трапляється не завжди. То ж слухачам і глядачам доводиться слухати нецензуршину відкрито, а оскільки це нерідко стається між 9 ранку і 9 вечора, то аудиторія слухачів значно ширша - це дорослі і діти. І знаєте, що найгірше - багатьом нецензурщина подобається, бо вони звикли до неї в повсякденному житті, вважають її вживання припустимим, ба, навіть доречним в певних випадках (мовляв, існують ситуації, в котрих обійтись без лайливих слів просто неможливо). Лаються не лише на телебаченні. Лаються також літератори і журналісти, блогери і учасники форумів, лаються прості люди і заможні, безхатьки і посадовці. І всім весело, приємно, "драйвово"... Але ж тут треба плакати, а не сміятись...Слово - не горобець. Промовлене слово дається взнаки, приносить відповідні плоди. Господь каже, що за кожне слово дамо звіт:
"Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!" (Матвія 12:36). Що робити? Триматися поради Божого Слова:
"...що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, думайте про це!" (Филипян 4:8,9).
Немає коментарів:
Дописати коментар