Одна з найвеличніших і найблагословенніших Божих рис - Боже милостиве прощення. Людина нерідко пам'ятатиме до кінця життя чиюсь хибу, провину, спотикання життєве, помилку, скоєну навмисно чи ненавмисно, постійно нагадуватиме про це, тицятиме нею під ніс і докорятиме, натомість Бог єдиний, хто не дорікатиме нам за провину знову і знову до скону, не згадуватиме нам прикрого безконечно, не сипатиме нам сіль на рани, а заради Христа виявляє що нас таке незбагненне милосердя, від котрого завмирає серце, душа сповнюється невимовної втіхи і прибитий горем та розпачем встає, підноситься, щоб жити далі і щодня дякувати Богові. Воістину недовідомі шляхи Господні.
Немає коментарів:
Дописати коментар