Душпастирське

Людське судження про ближніх нерідко поверхове, упереджене і несправедливе, бо ж людині не дано бачити те, що сховане в чиємусь серці, а Бог це бачить, знає мотиви наших вчинків. Бог змінює грішника і його навернення є незбагненним дивом Господнім. Бо для Бога нема неможливого. 

Людям важко вірити в те, що хтось може змінитися на краще. Їх почасти не переконують навіть приклади з життя учнів Христа, яких Він зробив апостолами. Чимало з людей не пустили б на поріг церкви Святого Павла, знаючи, що він переслідував християн, або Святого Петра, який тричі відрікся Спасителя. 

Люди легко засудять за гріхи і провини когось, закриваючи очі на власні прогріхи. Людям важко пробачати і бути милосердними. Тому таким незбагненним, безцінним і втішним є Боже милосердя, довготерпіння і прощення. 

Бог не кидає в наш бік каміння по смерті, як це роблять почасти люди, проходячи повз наші могили і пригадуючи наші гріхи, натомість Він чинить з нами з огляду на нашу віру в Його Сина, який помер за нас і наші провини, без огляду на те, коли ця віра оселилася з Божої ласки у нашому серці. 

Тягарі наших гріхів довго живуть у головах інших людей і щезають без сліду у серці милосердного і люблячого Господа, кров якого змиває наші провини. Тим-то і втішають нас Божі обітниці, котрі неможливо порівняти з нічим людським.