Олекса Тихий (27 січня 1927, хутір Їжівка, біля м. Дружківки, Донецької області — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) — український патріот і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні... 1972 року написав славнозвісного листа до редакці газети "Радянська Україна", за який був звинувачений в націоналізмі.
------------------------------------------------------------------------------------
Сумно і моторошно стає на душі при аналізі того, що бачиш навкруги. Цілковита байдужість до всього прекрасного, святого, людського. Українські театри позакривались, і ніхто за ними не сумує. Самодіяльність молоді зводиться до гітари, слухання електромузичних інструментів у ресторані, на танцмайданчику, в запису на магнітофонну стрічку. Люди майже ні в що на вірять – ні в Бога, ні в комунію. Забули старі й не дуже старі традиції та обряди, щезли вечорниці, коляди, щедрівки, купальські пісні тощо. А що лишилося? Бездумне сидіння біля блакитного екрана, ходіння в кіно, пляшка, розмови без кінця про футбол, заробітки, мотоцикли, лотереї, цинічні сексуальні бувальщини. У чоловічому товаристві процвітає лайка – незважаючи на вік та родинне оточення. Часто син гне на батька триповерховим матом і одержує відповідь у тому ж ключі...
1972 рік
-------------------------------------------------------------------------------------
Повністю статтю читати ТУТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар