вівторок, 9 березня 2010 р.

На спомин про Уласа Самчука...

20 лютого минуло 105 років від дня народження видатного українського письменника, публіциста Уласа Самчука (1905-1987). Мешкаючи на вулиці Самчука, відвідуючи Самчукові місця на Кременеччині, часто пригадую його. В рядянські часи ім"я Уласа Самчука згадувати було заборонено. Його твори друкувались, головним чином, за кордоном. Самчукові не був притаманний радикалізм, але він глибоко переймався питанням національної свідомости свого народу. 1941 року він написав статтю "Нарід чи чернь", яка, як на мене, звучить свіжо і актуально нині.
==============================
(витяг зі статті) 
Національна свідомість — це перша передумова широкої свідомої і творчої чинності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка велика творчість. Денаціоналізація — це те саме, що коли б хтось порядну з моральними основами жінку силою зводив до ролі повії. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного морального хребта, не може бути повним характером. І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія — перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас природа. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі,—російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми — не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас. І тоді ніде інде, лише у наших містах, наших селах, наших школах, наших родинах, нам залазили в саму душу, плювали там на все, що є для нас святого, не давали змоги боронитися. Останні роки панування большевизму особливо яскраво довели нам, що значить таке втручання. Навіть ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони. Диктували нам наше відношення до чужого, до того, що нам вороже. Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду являє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні одною мовою. (Повністю стаття тут)
ТВОРИ УЛАСА САМЧУКА

Немає коментарів: