понеділок, 16 серпня 2010 р.

Проповідь під час похорону...

Нерідко під час похорону священники, головним чином, "вибивають сльозу" з очей присутніх. Люди помилково вважають, що чим більше було плачу і побивання за покійником - тим кращим був похорон. Тоді хвалять священника і богослужіння. Звісно, сльози за таких обставин є річ "нормальна" і зрозуміла. Однак, якщо проповідь містить лише оповідь про земне життя покійного і риси його характеру - вона, на моє глибоке переконання, є невдала. Проповідь повинна стосуватись усіх присутніх, а не виключно покійника. Можливо, для декого з присутніх, це єдина нагода почути про Христа і його Євангеліє, про гріх, каяття, прощення, спасіння і вічне життя, заповіді Божі і багато іншого...Як на мене, під час похорону людські серця найчастіше налаштовані на сприйняття Божої правди і вони повинні її почути в вуст священника.  

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.