Проповідь під час похорону...

Нерідко під час похорону священники, головним чином, "вибивають сльозу" з очей присутніх. Люди помилково вважають, що чим більше було плачу і побивання за покійником - тим кращим був похорон. Тоді хвалять священника і богослужіння. Звісно, сльози за таких обставин є річ "нормальна" і зрозуміла. Однак, якщо проповідь містить лише оповідь про земне життя покійного і риси його характеру - вона, на моє глибоке переконання, є невдала. Проповідь повинна стосуватись усіх присутніх, а не виключно покійника. Можливо, для декого з присутніх, це єдина нагода почути про Христа і його Євангеліє, про гріх, каяття, прощення, спасіння і вічне життя, заповіді Божі і багато іншого...Як на мене, під час похорону людські серця найчастіше налаштовані на сприйняття Божої правди і вони повинні її почути в вуст священника.