Як богослів’я відноситься до передання? ...Ми (конфесійні лютерани- прим. ТК) дотримуємося принципу «Solo Scriptura» – тільки Писання. То від чого ми тоді відмежовуємося? В першу чергу, від так званого передання, котре складає конкуренцію самому Писанню. Дуже важливим є зауваження щодо того, що наше віросповідання налаштоване не проти передання, як такого, а саме проти того, яке є лише ”так званим переданням”, котре робить закиди самому Писанню щодо того, що воно містить божественні істини за рахунок Євангелія. Є передання добре, але є також і неправдиве. В Посланні до галатів Святий Павло пише, що він є апостолом не від людей, а від Ісуса Христа [Гал.1:1], уповноважений самим Бого-Чоловіком Ісусом Христом! Саме те, що Святий Павло отримав від Ісуса Христа, – він і передає нам, наголошуючи, що нам слід цьому повністю довірятися. Святий Петро говорить, що давні пророки шукали те, про що звіщав у них Дух Христа [1Петра 1:11]. Тож коли я говорю, що те чи інше відповідає вченню Христа, то, воно властиво, не суперечить Писанню, а повністю узгоджується з ним. У Біблії слово ”передання” (по-грецькому ”парадідомі” – передавати, вручати) не має негативного значення. Подивимось на 1Кор.11:23: ”Бо прийняв я від Господа, що й вам передав...” і 1Кор.15:3:, ”Бо я передав вам найперше, що й прийняв...”. Тут ми бачимо приклад застосування слова ”передання” – ”передав те, що отримав”, і воно найкраще відображає зміст, бо йдеться про утримання того, що ”передане” не від людей, а від самого Бога (авторитет Ісуса Христа). Тому той, хто чинить опір Писанню – чинить опір авторитету Ісуса Христа, котрому ми служимо, бо Він дав нам Своє Святе Слово. Отож ніхто не може стверджувати про екуменічну значимість якоїсь заяви, якщо вона не ґрунтується на Святому Писанні. Таким чином, своєю заявою ”Solo Scriptura” ми хочемо захистити в Церкві не щось інше, а саме авторитет Христа.Проф.Курт Маркворт (1934-2006), лютеранський богослов
Немає коментарів:
Дописати коментар