середа, 16 листопада 2011 р.

Старий Вишнівець

Зібрав добірку світлин про старий Вишнівець. Більшість з них - з чудового сайту "Замки та храми України", решту - з польських джерел. Переважна кількість світлин - зображення тамтешнього палацу. Цікавими є види інтер'єру палацу. З якими колоритними постатями пов'язаний Вишнівець! Ось лише деякі з них: Дмитро Корибут - син великого литовського князя Ольгерда (1296-1377), князі Вишнівецькі, з-поміж яких князь Михайло Вишнівецький (1460-1517), засновник Запорозької Січі Дмитро Вишнівецький (Байда) і Ярема Вишнівецький (його батьки поховані у церкві поблизу палацу), Міхал Томаш Корибут (1640-1673) - син Яреми Вишнівецього (король Речі Посполитої), Лжедмитрій (вінчався у тутешній церкві з Мариною Мнішек), гетьман Богдан Хмельницький, цар Петро І,  гетьман Іван Мазепа, Міхал Сарвецій - останній з роду Вишнівецьких, Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак та багато інших. Ще один цікавий факт - після І світової війни в роботах по відновленню палацу брав участь відомий архітектор Лєшек Владислав Городецький - автор "Будинку з химерами" у Києві та залізничного вокзалу і палацу шаха в Ірані! Слід зауважити, що колись старий замок стояв на протилежному боці ріки Горинь, так що нинішній палац зведений на місці "нового" замку. Отакий то славний наш Вишнівець. А ще тут чудовий парк, або ж те, що від нього залишилося. Ось мої цьогорічні світлини про Вишнівець. Хочете знати більше про Вишнівець? Придбайте книгу Володимира Мороза "Замки і фортеці Тернопілля".

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.