Закон - служіння гріха і смерті

Святий Павло називає служіння Мойсея служінням гріха і смерті [2 Кор. 3:7] бо своїм законодавством він говорить лише про гріх та смерть. Втім, це служіння гріха та смерті  є добрим і вкрай необхідним. Бо де немає жодного закону Божого там, людський розум настільки сліпий, що розпізнати гріха не може. Бо людський розум не знає, що невіра в Бога і відчай є гріх. Він нічогісінько не знає про людський обов’язок вірувати в Бога та довіряти Йому. Запеклий у своїй сліпоті, він робить те, що хоче і навіть не думає, що це гріх. Водночас він чинить певні діла, які в іншому випадку були добрі, та зовні провадить шанобливе життя. Потім він думає, що в нього все гаразд і питання вирішене задовільно – ми бачимо це в язичників та лицемірів, коли в їхньому житті все гаразд. Окрім цього, розум ще й не знає, що лихі нахили плоті й ненависть до ворогів – це також гріх.  Оскільки він зауважує та відчуває, що всі люди мають такі нахили, то  вважає це природним і правильним, і думає, що досить просто остерігатися зовнішніх вчинків. Тож він робить все по-своєму, вважаючи свою хворобу за силу, свій гріх – за чесноту, своє зло – за добро й ні до чого не приходить. Таким чином, служіння Мойсея потрібне для того, щоб цю сліпу та запеклу самовпевненість вигнати геть. А вигнати їх геть він не може, допоки не виявить їх і не виведе на світло.  Він робить це законом, навчаючи про те, що люди повинні боятися Бога, довіряти Йому, вірувати в Нього та любити Його і, що до того ж, вони не повинні мати і плекати жодного лихого бажання або ненависті до будь-якої людини. Тож коли людська природа починає це розуміти, то повинна налякатися, бо вона, звісно, не знаходить ні довіри, ні віри, ані страху чи любові до Бога, ані любові чи чистоти до свого ближнього. Натомість людська природа знаходить лише невіру, сумнів, зневагу й ненависть до Бога, а до свого ближнього – лише злу волю та зле бажання. Та коли людська природа це збагне, то перед її очима одразу постає смерть, яка готова пожерти такого грішника і проковтнути його в пекло.
ДЖЕРЕЛО: Блог пастиря В.Горпинчука "Українське лютеранство".