***Так страшно звикати до крові,
До жаху, до болю, різні,
До того, що сильні й здорові
Вмирають щодня на війні
О, ні!…
Найкращі сини України
Заради її майбуття
Стоять у бою до загину
І жертвують власним життям –
Затям!
Щоб ми могли бути з тобою,
Ростити дітей і любить,
Хтось мусить до рук брати зброю
І нас захищаючи, вбить!..
З цим жить…
І знов матері у зажурі,
Дружини у чорних хустках,
Бійці-побратими похмурі
Стоять біля трун в пелюстках
На хрестах…
І сироти плачуть за татом…
О, Боже, спаси й сохрани,
І суд справедливий над катом,
Якому добро від війни, –
Вчини…
27 травня 2014 року
Немає коментарів:
Дописати коментар