***У нього нині зовсім інша муза,
Ніхто не зна де ділася стара…
Тепер нова трима його картуза,
Як він натхненно риму добира.
Нова сьогодні в славі і пошані,
Стара тихенько сльози пролива…
Минаються єдині і кохані,
Лишаються з присвятою слова…
Коли ми чуєм чи вірші чи ноти
Що пережили сивину століть,
Нас не турбують автора чесноти
І те, що за шедеврами стоїть…
А там багато сліз гірких пролито,
І зраджено обітниць та присяг,
Сердець наївних скривджено й розбито
Ради вершин мистецьких і звитяг.
І тільки не розділеній любові
Не можемо закинути чогось,
Котра навік закарбувалась в слові
Про те, що так й ніколи не збулось…
3 липня 2014р.
Немає коментарів:
Дописати коментар