14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. 15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. 16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. 17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: 18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, 19 щоб проповідувати рік Господнього змилування. 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. 21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
Христос рождається!
Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!
Дорогі у Христі, брати і сестри,
У нинішньому євангельському тексті святий Лука розповідає про початок публічного служіння Сина Божого. Воно супроводжувалося наголосом на двох головних доктринах Святого Писання – Законі та Євангелії – закликом грішників до каяття та звіщенням їм Доброї Новини про прощення гріхів, вічне життя і спасіння. Лука говорить, що Ісусове проповідування було таким могутнім, що «чутка про Нього рознеслася по всій…країні…». Служіння Ісуса розпочалося з Його рідного краю. Тут Він ріс і жив зі Своїми земними батьками. Лука зазначає, що Ісус навчав по синагогах. Втім, коли це робив Ісус, то Його навчання було винятковим, воно чинило такий вплив, так просвічувало серця людей, що, як каже Лука, «всі Його славили». І це не дивно, адже Ісус навчав не так, як інші, а як «можновладний» (Матвія 7:29, Марка 1:22). Він промовляв Слово Боже від Самого Себе.
Слово синагога ¬походить від давньогрецького слова συναγωγή – яке означає – зібрання, спільнота; (івр. בית כנסת — бейт кнессет, тобто дім зборів, зібрань, або בית תפילה бейт тефіла - дім молитви, ідіш - שול – шул, школа, דאַוונשול давншул – школа молитви, Талмуд вважає, що вона поступається за святістю тільки Храму, і називає її мікдаш меат — «мала святиня»). Синагоги були місцем, де віруючі євреї збиралися щосуботи (а згодом на свята і серед тижня), щоб читати та слухати Слово Боже. Вони постали в часи Вавилонського полону (період в історії єврейського народу з 598 по 539 рр. до н. е. за правління Навуходоносора II). Синагоги розміщувались в центрі єврейського поселення на видному місці, зазвичай, на пагорбі. Вони будувались як окремі будівлі, або ж ними могли слугувати приватні будинки, освячені за відповідним релігійним обрядом.
Християнство (та іслам) чимало запозичило в євреїв щодо зібрань та молитовних домів. Ціла низка елементів служіння, які були в синагозі, нині присутні в християнському богослужінні. Зокрема, в синагозі читалося Святе Писання, те саме нині є в нас. По-друге, там співалися Псалми, і ми нині робимо так само. По-третє, в синагозі коментували Святе Писання — це щось на зразок християнської нашої проповіді нині. Там також вивчали Божі Заповіді і пророцтва, які стосувалися приходу обіцяного Месії, про котрого звіщали старозавітні пророки. Ми постійно навчаємо, що саме Старий Заповіт говорить про Месію, який має прийти, а Новий Заповіт – про Його прихід та сповнення обітниць щодо Нього.
Серед віруючих євреїв, які відвідували синагогу, існував звичай запрошувати здібних чоловіків для читання і коментування текстів Святого Писання. І одного суботнього дня Святе Писання читав і коментував Ісус. Розгорнувши сувій на книзі пророка Ісаї, Він зачитав місце, в котрому було написано: «18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, 19 щоб проповідувати рік Господнього змилування» (Ісаї 61:18-19).
Нині ми також слухали цей текст. Ми читали і чули його вже не раз. Однак, коли його читав у синагозі Ісус, це спричинило неймовірний вплив на присутніх і справило на них величезне враження, так що, за свідченням Луки - «очі всіх у синагозі звернулись на Нього». Уявіть на мить, як всі, без винятку, присутні в синагозі з широко відкритими очима дивляться на Ісуса і слухають Його, затамувавши подих!
Ще раз звернімося до тексту з книги пророка Ісаї, який читав у синагозі Ісус. Ісая описує тут дуже важливі подробиці земного служіння Месії, який повинен прийти. Він каже, що на Ньому буде Дух Господній, Він буде помазаний ним. Саме про цю рису Сина Божого і свідчить Його ім'я — Христос або по-єврейському Месія, що означає Помазанець, той, що без міри помазаний Святим Духом, від якого, так само як від Отця, Святий Дух походить, як ми сповідуємо це в Символі віри.
Згідно пророцтва Ісаї, земне служіння Месії буде мати такі риси:
• Він звіщатиме Добру Новину вбогим
• Він проповідуватиме визволення полоненим
• Він даватиме прозріння незрячим
• Він відпускатиме на волю помучених
Хто такі ці вбогі, полонені, незрячі і помучені, про яких йдеться у книзі пророка Ісаї? Це – грішники, до котрих Ісус був посланий. Через гріх та його наслідки вони втрачені, загублені, позбавлені надії. Вбогі – це не ті, що не мають грошей і статків, але вбогі духом в Божих очах. В них немає власної праведності, у котрій вони могли би стати перед небесним Отцем в день Останнього Суду. Вони самі це визнають. Це грішники, котрі заслуговують справедливої Божої кари за гріхи і не можуть самі визволитись від провини власних гріхів. Саме це робить їх духовно вбогими.
Бідні, пропащі за природою грішники потребують спасенної Доброї Звістки Ісуса Христа про прощення гріхів. Без неї вони є полоненими гріха, рабами гріха, зв’язаними путами гріха. Завданням викупного служіння Месії є проповідувати їм визволення від влади гріха, диявола і смерті.
Гріх настільки засліплює грішникові очі, робить його цілковито неспроможним бачити духовні речі, що Писання називає його сліпим. Він нездатний належно судити про власні вчинки і наслідки своїх гріхів. Він не може бачити правду, об’явлену Богом в Писанні, бо для цього потрібно, щоб з його очей спала пелена і він через Євангеліє, через віру в Христа Спасителя отримав духовний зір.
Нарешті Лука говорить про тих, кого він називає помученими, які сидять у в’язниці. Це ті, що неодноразово зазнавали знущань від тюремних наглядачів, у них багато кривавих ран на тілі. Подібним чином гріх, крок за кроком завдає грішникові ран і знищує його. Але кожен в’язень живе з надією на визволення. Тому завданням Месії буде визволити таких в’язнів від влади гріха, диявола і смерті. Яким втішним було це послання для вух кожного грішника! Це послання про визволення, помилування і прощення. Таким воно є для нас нині і буде завжди.
Лука каже, що, коли Ісус прочитав в синагозі текст з книги пророка Ісаї і сів на своє місце, в очі всіх присутніх були звернені на Нього, а Він промовив: «Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!». Цими словами Спаситель немовби сказав: «Послухайте! Я є цим обіцяним Месією, про котрого каже Ісая. Це про Мене і Моє викупне служіння звіщають пророки Старого Завіту!»
Якою ж була реакція на це присутніх? Виявляється, що славили Його не всі і не скрізь! У 28-му вірші Лука каже, що «всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом». Подібне нерідко стається і нині – багато людей чують Слово Боже про Христа Спасителя, але не всі приймають його. У деяких Його послання спричиняє обурення, гнів, спротив. Однак завжди є ті, кого воно просвічує і навертає до віри. Отож, коли розпочалось Ісусове публічне служіння, тріумфальну ходу світом Його могутнього євангельського послання вже не можна було спинити нічим. За словами апостола Павла Христове Євангеліє є силою Божою нам на спасіння! (Рим.1:16). Мине час і Євангеліє пошириться теренами усієї Палестини. Згодом визволені від пут гріха грішники, покликані Христом понесуть Його по всій землі. Воно прийде також на нашу землю. Сповниться обітниця Христа про те, що Його Євангеліє буде проповідане по всі кінці землі! (Матвія 24:14).
Дорогі брати і сестри, ми вдячні Богові, що Христове Євангеліє спасіння прийшло також і до нас. Ви маєте цей дорогоцінний скарб, наділений надзвичайною силою, яка навертає грішника до каяття і дарує спасіння, звіщає Добру Новину вбогим духом, тим, хто є полоненим, в’язнем гріха і засліплений ним. Несіть цей дар по всі кінці нашої України, по всі кінці землі, бережіть Його і діліться ним тим, хто поруч з вами. Підтримуйте служіння і проповідування Євангелія своїми пожертвами, часом і дарами, які дав вам Бог. Нехай нині, завжди і повсякчас прославляється у вашому житті Христос, що нас визволив, викупив, зодягнув в одежу праведності, в котрій ми можемо без страху стати перед небесним Отцем в день останнього суду.
Мир Божий, що вищий від усякого розуму, нехай береже серця і думки ваші у Христі Ісусі. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар