Саме так. Таке львівське явище, субкультура – батярство зародилось у Львові на початку ХХ століття. Батяр – це буцімто шибеник, гульвіса, відчайдух, але у Львові кажуть, батяр – то є батяр. Це був стиль життя, кодекс честі, манера одягатись, правдива любов до Львова, пісні, танці, гвара. Покоління львів’ян виросло на цьому і чули від бабусі чи дідуся про батярів, думаючи, що це люди з іншої планети. Але це було життя, яке вирувало у їхніх бабусь та дідусів, це суто міське львівське свято, яке підкреслює європейськість Львова, де жили і поляки, і українці, і євреї, і вірмени і всі батярували...
ДЖЕРЕЛО: СВОБОДА
Немає коментарів:
Дописати коментар