пʼятниця, 27 вересня 2013 р.

Іван Нечуй-Левицький - справжній класик української літератури!

Жодного діяча української культури не було так високо вшановано при житті, як І. Нечуя- Левицького в грудні 1904 року. Ніхто не одержував таку силу "лаврів", як він. Але всі унікальні документи й понині заховані од читачів за сімома печатками у фондах наукових бібліотек та Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, підпорядкованих Національній академії наук України. Ці матеріали склали б раритетну суперкнигу – величну пам’ятку історії й культури нашої Вітчизни. Це видання розставило б усі крапки над "і" у питанні, що стосується місця і ролі Івана Семеновича в історії України. Та цього, очевидячки, вперто не бажають зробити "закутні гетьманчата", новітні самовисуванці у "живі класики", "облагопоєні пристосуванці" й "кукільники". Адже промені Нечуєвої сонячної слави висвітлюють їхнє нікчемне пігмейство. Та часи змінюються, а Нечуй зостається. Про цю невідворотну істину не раз і не два нагадував літературним геростратам і політичним
ліліпутам мудрий наш сучасник Олесь Гончар.
З сайту "Стеблів" (http://stebliv.ho.ua/museum.html)

Немає коментарів:

ДО 500-РІЧЧЯ РЕФОРМАЦІЇ (ЕССЕ)

Погляд на Реформацію конфесійного лютеранства.

Проповідь Божого Слова. 12 літній Ісус у храмі (Луки 2:41-52)

Проповідь Божого Слова. Богоявлення (Матвія 3:13-16)

Проповідь на Обрізання Господнє (Луки 2:21)

Аудіопроповіді. Різдво Христове (Ісаї 9:5)

Проповідь на Святий вечір (текст - Луки 2,7-11)

Туди, де пастухи вклонитися прийшли

Text: Jaroslav Vajda, 1919-2008 Tune: Carl F.Schalk, 1929, Український переклад і виконання Тараса Коковського

Мале містечко Віфлеєм

Л.Х.Реднер, 1868 Ф.Брукс, 1868 Український переклад і виконання Тараса Коковського.