Іван Нечуй-Левицький - справжній класик української літератури!

Жодного діяча української культури не було так високо вшановано при житті, як І. Нечуя- Левицького в грудні 1904 року. Ніхто не одержував таку силу "лаврів", як він. Але всі унікальні документи й понині заховані од читачів за сімома печатками у фондах наукових бібліотек та Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, підпорядкованих Національній академії наук України. Ці матеріали склали б раритетну суперкнигу – величну пам’ятку історії й культури нашої Вітчизни. Це видання розставило б усі крапки над "і" у питанні, що стосується місця і ролі Івана Семеновича в історії України. Та цього, очевидячки, вперто не бажають зробити "закутні гетьманчата", новітні самовисуванці у "живі класики", "облагопоєні пристосуванці" й "кукільники". Адже промені Нечуєвої сонячної слави висвітлюють їхнє нікчемне пігмейство. Та часи змінюються, а Нечуй зостається. Про цю невідворотну істину не раз і не два нагадував літературним геростратам і політичним
ліліпутам мудрий наш сучасник Олесь Гончар.
З сайту "Стеблів" (http://stebliv.ho.ua/museum.html)