четвер, 16 листопада 2017 р.

На спомин про Соломію Крушельницьку


Ще один теплий листопадовий день... Їздив в село Біла на могилу батька Соломії Крушельницької - о.Амврозія Крушельницького (1841-1903), запалив свічку... Пам'ятник на могилі - дарунок доньки батькові. Напис латиною - «Завжди з тобою, батьку, в плачу і надії». Побував біля колишнього помешкання Крушельницьких, в котрому нині музей Соломії. Тут минули її дитячі та юнацькі роки... З пагорба, на котрому стоїть будинок, відкривається гарний вид на село - уявив, як на моєму місці стояла колись мала Соломія. Поруч з музеєм посаджена калина. Був тихий і затишний вечір, в голові роїлися думки про Соломію, всесвітню славу дівчинки з Білої, несамовиту заздрість і лють більшовиків, котрі відібрали в неї італійський паспорт, видали радянський, конфіскували за кордоном все її майно...О, Соломіє...

Лише вчора під час проходу Тернополем "зустрічався" з нашою легендою, - так, щойно вчора, на бульварі Шевченка... А нині доводиться говорити про сумне, бо саме нині 65 роковини смерті Соломії Крушельницької (1872-1952). Дякуємо вам, пані Соломіє за ваше щире серце, що палко любило Україну, рідне слово і пісню, дякуємо за ваш голос, який ширив цю любов цілим світом і прославляв Вітчизну. Світла вам пам'ять і Царство небесне!

Немає коментарів: