понеділок, 27 листопада 2017 р.

Наша духовна спадщина

З актуальних статей Ольги Кобилянської
До українського громадянства!

Що треба знати кожному українському громадянинові, що хоче працювати на народній ниві?
- Він мусить бути готовий у першій мірі сам із собою; мусить пізнати сам себе та знати добрі й злі прикмети свойого громадянства.
Що мусить робити український громадянин, щоб його праця була трівка й увінчалася успіхами?
- Він мусить любити правду.
Що є причиною, що в нас немає спільної культурно-освітньої праці?
- Бо в нас ставлять себе одні вище одних.
Як можемо найкраще осягнути наші народні цілі?
- Коли нашу святу народню справу поставимо вище понад особи, особисті справи та амбіції.
Як має виглядати народнє діло?
- Воно мусить бути всім приступне, всім нашим працівникам на народній ниві. Кожне народнє діло, яке-б воно не було, мусить видержати на собі критику й провірку, але не сміє мати жадних позакулісних інтересів.
Що треба робити, щоб одні на одних не ворогували?
- Треба ушляхотнювати їх серця пером і словом.
Що треба робити, щоб наші еґоїстичні амбіції трохи ослабли?
- Нехай кожний сам себе спитає, що його праця варта, що він, хоч у найменшій мірі, дав позитивного для свойого народу.
Що нас може повести до загально національного обєднання?
- Чеснота й отвертість одного перед одним.
Як мають виглядати наші відносини між інтеліґентом та селянином?
- Інтеліґент у першій мірі мусить сам себе культурно виховати й старатись сістематично піднести духовість селянина на культурно-політичнім та економічнім полі.
Що треба робити, щоб уникнути погану особисту сварню?
- Треба нам перейти до загально-обєктивної критики. Кожний мусить сам себе виховати, сам себе побороти, щоб дійти до духового зрівноваження.
(місячник «Самостійна думка», Чернівці, число 1 за січень 1931 року, стор. 1)

Немає коментарів: