На спомин про Євгена Сверстюка

Цими днями минає два роки з дня смерті знаного в Україні та поза її межами українського поета, політв'язня часів срср, філософа, мислителя, літературного критика, громадського діяча - Євгена Сверстюка (1928-2014). Євген Сверстюк вмів говорити правду в очі і робив це, чимало з нас або боялися це робити, або не хотіли мати проблем з владою. Отож Сверстюк часто говорив правду за нас і замість нас. Спочивайте з миром, пане Євгене, простіть нас.

П.С. Євген Сверстюк також був чудовим перекладачем. Ось його переклад поезії Д.Р.Кіплінга з англійської:

СИНОВІ
Як вистоїш, коли всі проти тебе —
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.