суботу, 16 листопада 2019 р.

Першість у Царстві Божім (нарис проповіді)

Текст проповіді: Євангеліє від Марка 9:30-37
30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто. 31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня! 32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати. 33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі? 34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший. 35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! 36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них: 37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене! 

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри, 

Проблема належного розуміння першості і величі не нова, вона існувала віддавна. Однак Марко зосереджується на ній з огляду на те, що саме каже про це Спаситель. Його учні розмірковували  про першість, і звісно ж, спокушалися нею.  Це було не вперше. Якось мати апостолів Івана та Якова – Заведеєвих  синів (‏‎євр. Бен-Заведі – дар Божий, Ісус назвав їх «синами грому» – Βοανεργες,), вже просила Ісуса про особливу ласку для своїх дітей: «Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один» (Матвія 20:21). Так само, як учні Ісуса, вона не розуміла, що першість у цьому світі цілковито різниться від першості у Царстві Божому. Це типова помилка багатьох людей – думати про Божі речі, використовуючи мірки та категорії цього світу.

Першість у світі часто зосереджується на багатстві, лідерстві, вивищенні над іншими людьми, службовому рості, кар’єрі,  а характерними рисами такої першості нерідко є людські прояви, які навряд чи можна назвати чеснотами та порядністю. Чимало людей, отримуючи владу чи посаду, стають цілковито іншими, – пихатими, зарозумілими, зневажливими до інших. Натомість першість у Царстві Божому визначається не титулами і владою, не законами цього грішного світу, а самовідданим і жертовним служінням Богові та ближньому за прикладом служіння Господа Ісуса Христа.

У Євангелії від Матвія Спаситель говорить: Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. 28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! (Матвія 20:26), «Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!» (Матвія 23:11). 

Таким чином, Він навчає нас, що бути першим в Божому Царстві – означає бути відданим рабом Божим, використовувати свій час, дані Богом таланти і дари для служіння Богові та ближнім. Жоден вид такого служіння не може бути негідним. Кожен має бути належно пошанованим, – чи то служіння матері, котра виховує дітей, чи то служіння батька, котрий є духовним лідером в сім’ї, чи служіння пастиря,  диякона, вчителя тощо.  Кожному зі служінь  у Церкві Христовій слід виявляти однакову шану і повагу.
          
Спаситель каже в чому полягає правдива велич людини, головним чином – віруючої людини.  У світі таку велич нерідко приписують комусь за виняткові наукові відкриття, багатство, фізичну силу, високу посаду, владу, видатні здобутки  тощо.  Іншим здається, що велич полягає у їхніх ділах, котрі вони навмисне виставляють напоказ, аби люди бачили їх і хвалили доброчинців.

Учні Ісуса Христа виросли в суспільстві, котре підносило і звеличувало людські справи,  хизувалося ними, як це робили фарисеї. Тому вони помилково вважали, що їхнє місце в Царстві небеснім залежатиме від їхніх добрих діл на землі. Натомість Спаситель, пояснюючи їм сутність правдивої величі, навчає їх чогось цілковито іншого, на перший погляд незвичного і неочікуваного. Він каже: “Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!”.

Слово “слуга, служник” – на грецькій мові оригіналу звучить як “диякон”. Буквальний зміст цього слова такий – «служитель, той, хто покірно, з любов’ю і милосердям служить іншим». Саме з цією метою і було запроваджене дияконське служіння у Церкві Христовій – щоб служити іншим, насамперед віруючим, і опікуватися потребуючими допомоги. Про обрання перших дияконів  читаємо в шостому розділі книги Дій апостолів («і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії…» Дії 6:5). Щодо дияконів та дияконського служіння загалом існують певні, встановлені Святим Писанням вимоги. Про них говорить апостол Павло в послання до Тимофія: «диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромно захланні, 9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні. 10 …вони нехай перше випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні… 12 Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами». (1Тим.3:8-12). 

Дорогі брати і сестри, як діти Божі, ми повинні наповнювати своє щоденне життя самовідданим служінням Богові та ближнім.  Іноді це служіння буває доволі непримітним, однак ви повинні вкладати в нього серце і душу, не очікуючи винагороди чи користі, бо кожен з вас вже отримав від Бога безцінний дарунок Його любові, милосердя і благодаті у вигляді прощення гріхів, вічного життя і спасіння. Дбайте, насамперед, не про те, як піднестися над кимось, але як прислужитися іншим у потребі, в біді, в горі і радості. Піклуйтеся одне про одного з нелицемірною любов’ю і теплом, як про дитя, що його згадує в нинішньому тексті наш Господь.  Пам’ятайте, що піклування про інших – найбільший вид служіння у Божому Царстві.  Наслідуйте Господа Ісуса Христа, котрий “прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити іншим, і душу Свою дати на викуп за багатьох!” (Мт.20:28).

«Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння!» (Псалом 68:19 ). Отож і ви «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа» (Галатів 6:2).  Нехай мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. Амінь. 

Немає коментарів: