переклад з англійської Т.Коковського, 2023
============================
Існує чимало книжок про маркетинг і підприємництво, і викладене в них дехто намагається використати також у Церкві. Але Церква, проголошуючи Царство Боже, діє інакше. У Таїнстві Хрищення, відпущенні гріхів і Євхаристії немає нічого підприємницького. Для них, на відміну від дефіцитних товарів і продуктів, які пропонуються на ринку, ринку не існує. Вони безкоштовні, і тому що Божої благодаті надзвичайно багато, – пропозиція значно перевищує попит.
Якось одна Церква шукала жертводавців для нової церковної будівлі. У листі-проханні йшлося про те, що вона провела маркетингове дослідження та орієнтувалась на конкретну цільову аудиторію: молоді заможні пари. Поза сумнівом, молоді заможні пари потребують Ісуса Христа так само, як і будь-хто інший. Але сутність цього листа полягала в тому, що це буде «хороша інвестиція».
Сучасне сільське господарство ґрунтується на науковому землеробстві з метою збільшення виробництва: насіння науково обґрунтовується та ретельно засівається в ґрунт з ідеальними хімічними властивостями, щоб згодом отримати якомога кращий врожай. Передові практики, без сумніву, можуть бути цінним інструментом для оптимізації виробництва товарів, збирання фруктів і овочів. Але чи так само має здійснюватися євангелізація? Погляньмо чого нас навчає Господь.
У притчі про сіяча (Луки 8:4-15) наш Господь кидає виклик найкращим практикам і усталеній підприємницькій та науковій мудрості цього віку. Замість того, щоб обирати цільову аудиторію і використовувати принципи маркетингу для досягнення наміченої мети, сіяч у притчі нашого Господа розкидає насіння скрізь: на стежку, де його виклюють птахи, на неглибокий, кам’янистий ґрунт, де рослина швидко росте, але брак ґрунту не живить її належно; на тернині, де колючки глушать рослини, і нарешті на добрий ґрунт, де насіння росте, дозріває та дає добрі плоди.
Сіяч виглядає не надто мудрим і марнотратним згідно усталених стандартів і рекомендацій «Найкращих практик». Але насправді він ідеальний засновник парафій і проповідник. Тому що він знає, що не може передбачити, хто саме отримає Царство Боже, а хто ні – на відміну від світу опитувань і маркетингу, в якому можна з достатньою впевненістю (принаймні до певної міри) передбачити фінансовий успіх. Просто Церква діє інакше.
Сіяч Божого Слова засіває його для всіх, а не лише для обраних на основі найкращих практик і очікуваного успішного результату. Часом насіння росте в найнеймовірніших місцях і обставинах. Окрім того, деякі методи передового наукового досвіду ніколи не спричиняються до чуда віри.
Безумовно, ми, як духовенство чи миряни – можемо отримати якусь користь від різних видів навчання. Але борони Боже, щоб ми зводили Божий народ до нижчого стану покупців чи споживачів, а Євангеліє – до простого продукту, який можна купити. Не вдаваймося до богослов’я слави, яке оцінює успіх розміром/чисельністю Церкви, а не вірністю того, чого в ній навчають і практикують.
Найкраща практика в Церкві базується на божественній доктрині. Церковні церемонії базуються на нашому сповіданні: Слові Божому. Деякі підходи до поклоніння кращі за інші. Християнське життя ґрунтується на істинах вічного Втіленого Слова. Найкращі світові практики з часом можуть змінюватися та залежать від інновацій. Але наш Господь ніколи не змінюється, і те, що «працює» в Господньому Царстві, не вважатиметься, з погляду цього світу, найкращою практикою.
ПС. Запрошую переглянути "Притчу про сіяча" у віршованому вигляді на моїй сторінці в ACADEMIA.
Немає коментарів:
Дописати коментар