ВСЯ ДОБІРКА ОПОВІДЕЙ ТУТ: https://tinyurl.com/mrpesdfy
ДАР, ЩО ПЕРЕВЕРШУЄ УЯВУ
Переклад з англійської Т.Коковського, 2023
Подарунок бабусі був вельми малим і простим… Але обіцянка, яку він містив, була більшою за життя! Що саме зробило його таким винятковим? Бабуся загорнула його в гарний червоний шовковий шалик…
Щойно онука Мері Ем кинулася його відкривати, як подарунок випав на підлогу…То було зернятко – крихітне чорне зернятко. Чому бабуся залишила їй насіння перед смертю? Мері Ем було вісім, і бабуся сказала, що незабаром вона поїде в подорож до раю. Вона запевнила онуку, що перед тим, як піти, вона залишить їй особливий подарунок…подарунок, який неможливо уявити. Дівчинка вхопилася за обіцянку, щойно побачила, як її бабуся почала поволі щезати з її життя. Рак зробив її худенькою та слабкою, але вона далі посміхалася і казала, що Ісус поїде в цю подорож разом із нею, що вона певна цього.
За два тижні та подорож наспіла…А онуці залишилась від неї лише маленька насінина…По обличчю Мері Ем текли сльози розчарування. Вона сподівалася на більше. І що тепер? Залишається лише посадити оте маленьке крихітне насіння в землю.
Знайшовся старий глиняний горщик, наповнений зимною весняною землею. Вона поклала насіння глибоко в ґрунт і полила водою. Минуло два довгих місяці, а вона все ще сумувала за бабунею! Час від часу сльози смутку й горя ковзали по її щоках, ніжно зрошуючи місце спочинку бабусиного насіння.
Минали дні й тижні, але Мері Ем старанно дбала про зернятко. Вона поставила горщик на сонячне місце і чекала. Поки вона чекала, то пригадувала бабусину посмішку, веселощі, як вони разом випікали печиво, як бабуся підштовхнула її на гойдалці так високо, що з її грудей аж вирвалися радісні верески. Пригадуючи це, вона вже не почувалася такою сумною.
Врешті-решт, одного дня крихітна рослина висунула голову над ґрунтом і насолоджувалася сонячними променями. З дня в день вона ставала вищою і міцнішою і невдовзі зацвіла красивим червоним цвітом – таким, як оті квітки, які виростила бабуня у своєму саду!
Мері Ем любила прокидатися щоранку біля маленької квіточки. Вона наче чула, як бабуня каже їй: «Я люблю тебе». Але одного ранку квітка почала в’янути. Мері Ем полила її рясніше і перенесла на інше місце. Втім, не зважаючи на всі її зусилля, мак зморщився і загинув. Мері Ем не змогла викинути його. Вона просто залишила його на підвіконні. Тепер він навівав лише сумні думки про хворобу та смерть бабусі.
Минав час, повітря ставало дедалі холоднішим, осіннє листя почало опадати з дерев. Зима вже була на порозі. Мері Ем вирішила, що час викинути залишки маленького маку. І коли вона це зробила, то побачила, як висипались крихітні чорні цяточки. То були макові зернятка!
І тоді Мері Ем пригадала бабусині слова: «Зима може прийти, але це лише означає, що весна вже на порозі». При думці про це Мері Ем почала посміхатися. Вона зрозуміла, що бабусина весна вже прийшла на небо! Вона також усвідомлювала цінність бабусиного дарунка.
Справжнім дарунком для неї був урок про вічне життя, урок про Христа Спасителя – загорнуте в червоний шалик Його любові зерно нашого життя продовжує жити навіть після нашої смерті та залишає по собі ще більше зерен, щоб бути посіяним у серцях інших. Воістину Господній дар є даром, який «перевершує уяву і розуміння» (Филип’янам 4:7).
Насіння Божої любові колись було сповите кров’ю Його Сина, що помер за нас і наші гріхи. Навіть коли Ісус здавався мертвим і похованим, життя народилося і постало знову, бо Небесний Отець воскресив Його з мертвих. В 1 Івана 5:12 Біблія каже: «Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя». Так само, як квітка, наші земні тіла зів’януть і помруть, але завдяки Божому дару спасіння наше життя триватиме, і насіння, які ми посіяли в цьому житті, залишаться – це насіння спогадів, любові, Євангелія Ісуса Христа, які містять вічне життя – дарунок понад усе розуміння.
Немає коментарів:
Дописати коментар