Події в Грузії спонукають проаналізувати "тактику" СССР колись та Росії нині. Ось дві цитати - перша з 1939року, друга - сьогоднішня:
1939р.(СССР-Фінляндія)
(тоді Кремль вчинив ретельно (як йому здавалося) підготовлену агресію проти Фінляндії, але спробував було надати їй форму "братерської допомоги законному народному уряду Фінляндської Демократичної Республіки", який, мовляв, створений "повсталими фінськими солдатами й робітниками" у зайнятому Червоною армією в перший день війни прикордонному містечку Теріоки. Цей "уряд" одразу ж після свого створення підписав угоду про взаємодопомогу з СРСР і зробив ще кілька публічних жестів, покликаних продемонструвати "братерську дружбу з радянським народом" та "спільну боротьбу за мир").
"Продав интересы самостоятельности страны, плутократические заправилы Финляндии, совместно со всякими империалистическими врагами финляндского и советского народов, беспрестанно стряпали планы антисоветских военных провокаций и, наконец, ввергли нашу страну в горнило войны против социалистического Советского Союза – великого друга финляндского народа.В этой критической обстановке широкие массы финляндского трудового народа, которые всегда хотели и хотят жить в мире с народами страны Советов, считают своим элементарным правом и своей священной обязанностью взять судьбу родины в свои надежные руки.Народное правительство Финляндии рассматривает как свою первостепенную задачу свержение правительства финляндских белогвардейцев, разгром его вооруженных сил, заключение мира и обеспечение независимости и безопасности Финляндии путем установления прочных дружественных отношений с Советским Союзом".
2008 (Росія-Грузія)(З виступу В.Путіна 9.08.08)
"Действия грузинских властей в Южной Осетии – это, конечно, преступление. И прежде всего – это преступление против своего собственного народа... В России всегда относились к Грузии с огромным уважением, а грузинский народ считали братским народом. Уверен, что, несмотря на трагические события сегодняшнего дня, так будет и в будущем. Такое отношение сохранится у России к Грузии и в будущем, несмотря на преступную политику сегодняшних правителей этой страны.Думаю, что и в Грузии, и в России, да и во всем мире стало теперь совершенно очевидно, что стремление грузинского руководства вступить в Североатлантический альянс, в НАТО, продиктовано не желанием стать частью глобальной системы международной безопасности и внести свой посильный вклад в укрепление международного мира. Стремление вступить в НАТО продиктовано совершенно другими соображениями – попыткой втянуть другие страны и другие народы в свои кровавые авантюры".
Використано матеріал С.Грабовського
середа, 13 серпня 2008 р.
Відомі українці...
Чимало видатних постатей у царині національної та світової науки,культури,державотворення були українцями за походженням,або мали українське коріння. Наприклад:
Дмитро Іваненко. Уродженець Полтавщини. Автор протонно-нейтронної моделі ядра атома, яку ви неодмінно вчили у школі, людина, яка виправила помилки Резерфорда та Гейзенберга. В числі його учнів, зокрема, Курчатов (хоча прожив Іваненко значно довше за Курчатова і помер аж 1994 року).
У 1929-31 роках він завідуючий теоретичним відділом Українського фізико-технічного інституту у Харкові, професор Харківського університету. Харків тоді став (не в останню чергу завдяки зусиллям Іваненка) однією із світових столиць ядерної фізики. 1932 року учені Харкова другими в світі (з відставанням на півроку від британців) розщепили атомне ядро. Сидів, ясна річ. 1940-41 роки – Іваненко працював завідуючим кафедрою теоретичної фізики Київського університету. Далі жив і працював за межами України.
Валентин Глушко. Людина N2 після Корольова у космонавтиці радянської доби, одесит, завжди підкреслював в анкетах – "українець", вчений-фізик, конструктор.
Двигуни, створені КБ Валентина Глушка, підняли у космос перший штучний супутник Землі, першу автоматичну наукову станцію, що сягнула Місяця, першу пілотовану орбітальну станцію "Салют", першу автоматичну станцію, що здійснила м'яку посадку на поверхню Марса, зрештою, унікальний орбітальний літак "Буран".
Досі російська космонавтика використовує двигуни, створені КБ Глушка. Надпотужний носій "Енергія", що виводив на навколоземну орбіту масу понад 100 тонн, був запущений 1987 року. І вже був готовий до виробництва унікальний ракетоносій "Вулкан", здатний вивести в космос масу до 220 тонн.
Валентин Глушко заповів розвіяти його прах над Марсом. Цей заповіт залишився невиконаним. А на додачу пам'ятник Глушку в Одесі торік перенесли, щоб звільнити місце для монументу Катерині ІІ.
Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей). Полтавчанин. Шаргей вивів основні рівняння руху ракети, обґрунтував оптимальний спосіб польоту на Місяць та повернення на Землю, розробив теорію створення і функціонування багатоступінчастої ракети і міжпланетних проміжних баз, використання сонячного світла та гравітаційного поля небесних тіл для розгону ракети, а також енергозабезпечення Землі, застосування шлюзу і скафандра для виходу у відкритий космос, зрештою, використання як палива космічних ракет водневих з'єднань деяких металів і металоїдів, зокрема бороводню.
Ним розраховані оптимальні траєкторії польотів до Місяця та планет (1969 року корабель "Аполлон" летів до Місяця "трасою Кондратюка", про що говорилося в тодішніх телерепортажах; такою ж трасою люди полетять за 20 років і до Марсу), схеми висадки на місячну поверхню тощо. Понад 20 оригінальних ідей і розробок Шаргея-Кондратюка в галузі космонавтики і ракетобудування у ІІ половині ХХ століття отримали високу оцінку наукової спільноти.
Використано матеріал Сергія Грабовського.
Дмитро Іваненко. Уродженець Полтавщини. Автор протонно-нейтронної моделі ядра атома, яку ви неодмінно вчили у школі, людина, яка виправила помилки Резерфорда та Гейзенберга. В числі його учнів, зокрема, Курчатов (хоча прожив Іваненко значно довше за Курчатова і помер аж 1994 року).
У 1929-31 роках він завідуючий теоретичним відділом Українського фізико-технічного інституту у Харкові, професор Харківського університету. Харків тоді став (не в останню чергу завдяки зусиллям Іваненка) однією із світових столиць ядерної фізики. 1932 року учені Харкова другими в світі (з відставанням на півроку від британців) розщепили атомне ядро. Сидів, ясна річ. 1940-41 роки – Іваненко працював завідуючим кафедрою теоретичної фізики Київського університету. Далі жив і працював за межами України.
Валентин Глушко. Людина N2 після Корольова у космонавтиці радянської доби, одесит, завжди підкреслював в анкетах – "українець", вчений-фізик, конструктор.
Двигуни, створені КБ Валентина Глушка, підняли у космос перший штучний супутник Землі, першу автоматичну наукову станцію, що сягнула Місяця, першу пілотовану орбітальну станцію "Салют", першу автоматичну станцію, що здійснила м'яку посадку на поверхню Марса, зрештою, унікальний орбітальний літак "Буран".
Досі російська космонавтика використовує двигуни, створені КБ Глушка. Надпотужний носій "Енергія", що виводив на навколоземну орбіту масу понад 100 тонн, був запущений 1987 року. І вже був готовий до виробництва унікальний ракетоносій "Вулкан", здатний вивести в космос масу до 220 тонн.
Валентин Глушко заповів розвіяти його прах над Марсом. Цей заповіт залишився невиконаним. А на додачу пам'ятник Глушку в Одесі торік перенесли, щоб звільнити місце для монументу Катерині ІІ.
Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей). Полтавчанин. Шаргей вивів основні рівняння руху ракети, обґрунтував оптимальний спосіб польоту на Місяць та повернення на Землю, розробив теорію створення і функціонування багатоступінчастої ракети і міжпланетних проміжних баз, використання сонячного світла та гравітаційного поля небесних тіл для розгону ракети, а також енергозабезпечення Землі, застосування шлюзу і скафандра для виходу у відкритий космос, зрештою, використання як палива космічних ракет водневих з'єднань деяких металів і металоїдів, зокрема бороводню.
Ним розраховані оптимальні траєкторії польотів до Місяця та планет (1969 року корабель "Аполлон" летів до Місяця "трасою Кондратюка", про що говорилося в тодішніх телерепортажах; такою ж трасою люди полетять за 20 років і до Марсу), схеми висадки на місячну поверхню тощо. Понад 20 оригінальних ідей і розробок Шаргея-Кондратюка в галузі космонавтики і ракетобудування у ІІ половині ХХ століття отримали високу оцінку наукової спільноти.
Використано матеріал Сергія Грабовського.
Підписатися на:
Дописи (Atom)