Совість, любов, віра (1Івана 3:18-24)

Чи потрібні Богові вояки?

Душпастирські нотатки

#постаті #вислови #Писання

У соцмережах ширять слова новообраного понтифіка Лева XIV про те, що "Богові не потрібні вояки"... Дозволю собі не погодитись з цим твердженням і поясню чому. Згідно зі Святим Писанням Богові потрібні вояки, тому що Церква Ісуса Христа є Церквою, котра воює - з гріхом і дияволом, а віруючі є її вояками. Про цю воюючу Церкву є чимало чудових християнських пісень та гімнів. У відомій пісні "Могутня нам твердиня Бог" М.Лютера є такі слова:

То ж хоч би, друзі, ворог наш, що так лютує нині, 
Хотів рознести в порох нас - не знищить він Твердині!
Бо ця Твердиня нам є наш Месія сам,
Він зітре вражу власть, усім нам щастя дасть,
Він нас усіх з'єднає. 

Пам'ятаймо слова апостола Петра: "Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає як би пожерти когось!" (1Послання Петра 5:8). Для того, аби дати відсіч дияволу та його посіпакам, християнам, як воякам Спасителя, потрібна могутня Божа зброя, про яку каже апостол Павло: "Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських. 12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби. 13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. 14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, 15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру. 16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. 17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже"(Послання Павла ефесянам 6:12-17)

Бути вояком Христа - почесно і гордо. Захищати у лавах Збройних Сил Батьківщину, улюблених, братів і сестер у Господі від ворогів, убивць, насильників, злочинців - це також Божа справа. Уникнути боротьби і війни у цьому грішному світі, сповненому пожадливостей і гріха  - неможливо. Отож Церква Спасителя повинна бути Церквою, яка воює. А мир - правдивий і досконалий може запровадити на землі лише Господь по Своєму другому приході. Це Його свята воля і пророцтво.

Зло повинно каратись

Душпастирські нотатки

Неспроможність, недієвість, пасивність світової спільноти у спротиві вселенському злу є, серед іншого, прямим наслідком морального та духовного занепаду людських суспільств, які перестали називати зло злом заради власних корисливих цілей, дипломатично приховуючи їх за порожніми заявами. 

Зло повинно каратись. Цю місію Творець поклав на владу, наділивши її відповідними повноваженнями. Влада повинна карати злочинців заради добра доброчесних громадян. Натомість що ми бачимо нині: злочинець і вбивця безперешкодно чинить злочини, проливає невинну кров, у котрій його руки по лікті, а з ним можновладці світу мило балакають, вітаються, про щось домовляються, щось обіцяють, замість того, аби гуртом поставити нечестивця на місце, назвати речі своїми іменами, сказати убивці в лице ким він є насправді, спровадили його до буцегарні, покарати. 

Натомість бачимо лукавство і загравання з убивцею, нерішучість у словах та діях. Немає новітнього пророка Натана, котрий би докорив і присоромив, вказав на гріх і Божу кару. Втім, присоромлювати бісів, демонів - справа кепська, їх треба спроваджувати до пекла.

Душпастирські нотатки: постаті

Захоплення постатями існувало в усі часи, тому нинішнє захоплення ними - не дивина. У кожній суспільній, людській, релігійній царині загал покладає надію на постаті, котрі, на його думку, спроможні втілити в життя людські очікування і сподівання. Ave Caesar! ἄξιος! Dignus est! Хай живе король! (президент, прем’єр  тощо) - лунає звідусіль знову і знову. Захоплення новообраними не вщухають. Розчарування ними - також, і почасти невдовзі по їхньому обранню. 

Направду, лише дещиця постатей виправдовують очікування, якщо не загалу, то принаймні суспільної потреби. Нерідко з плином часу диктатори і тирани постають немовби в іншій подобі, їх «відбілюють» і звеличують, надто тоді, коли звеличувати нема кого, а нагальна потреба у цьому існує. Киньмо погляд на світ і ми побачимо це довкола. Побачимо, як тьмяніє у цьому грішному світі «Осанна!» правдивому Цареві - Христові, а натомість дедалі більше звеличується людська слава, марнота, омана, як щезають правдиві чесноти, як слабшає, міліє, збочує на манівці віра, не вкорінена у Божій правді, Божих заповідях, коли Господнє Слово перестає бути світильником на життєвій дорозі окремої людини, загалу, суспільства.