В чім секрет їхнього довголіття? Він дуже простий. Тому що вони, зокрема у текстах, гарно, правильно, добре передають зміст Божого Слова, належно зображають служіння Христа Спасителя, Його викупну жертву, запроваджені Ним Святі Таїнства, Божу любов і милосердя, величні діла Творця. Таким творам судилося мати довге життя. Вони приречені на довголіття, бо про це піклується сам Господь.
Придивлячись до творів сучасних митців на біблійні мотиви, помітив таку річ: дуже часто митці (надто поети) замість того, аби віддзеркалювати погляд Божого Слова на ту чи іншу річ зі Святого Писання, вдаються до "власних інтерпретацій", "вільнодумства", відходять від Божого висвітлення, заміняють Боже власними емоціями та почуттями. Останні можуть мати місце, але лише за умови, що вони не спотворюють істину, на ділі ж, нерідко виходить інакше.
Яка причина такого явища? Вона дуже проста: колись бути людиною віруючою вважалось "нормальною річчю", митці, інтелігенція окрім свого "робочого фаху", вивчали також теологію, були людьми віри - не позірної, а живої. Відтак, біблійні мотиви вони трактували і зображали з погляду Творця, а їхня емоція була лише "легким обрамленням" Божого, котре жодним чином не затьмарювало Божу істину. Нині ж мало не кожен вважає себе "експертом з усіх питань", зокрема Божого Слова, навіть не відкриваючи його. Отож ж твір на біблійну тематику почасти далекий від істини і зводить на манівці такого ж необізнаного з Біблією читача. Розум до розуміння Божого Слова відкриває Господь. Як саме? Через слухання і вивчення Слова. Святий Павло говорить: "віра від слухання, а слухання через Слово Христове" (Послання римлянам 10:17).
ПС. Шановні панове, митці - письменники, художники, композитори, виконавці, - ви дуже важливі і потрібні суспільству, а Богові поготів. Він хоче бачити у ваших серцях живу віру, котрою ви будете вшановувати Його і потішати ближніх довкола.
Що порадити незгідним з цим вченням і ображеним на нього, а відтак на Бога Святого Писання? Існує два шляхи: або погодитись з Богом і скористатись Його порадою щодо уникнення пекла, або обрати собі "зручну для сумління" релігію, котра не навчає таких "жорстких речей", як пекло, а натомість пропонує щось "приємніше", як от "реінкарнація, просвітлення, самовдосконалення, духовні практики" тощо...Звісно ж, я жартую...
Насправді Бог Святого Писання, а відтак християнство, не має на меті залякувати людину, позбавляти її радості, щастя, добра, а натомість хоче наповнити її життя благословеннями, які перевершують людське розуміння, зробити її радість повною, дати їй певність і надію. Той, хто пізнав Божу любов, вже не мислить для себе іншого життя. Він не боїться смерті і невідомості. Він знає Божі обітниці і уповає на Боже милосердя у Христі, в котрого вірує.
